 Українські вчені під час польового дослідження |
Як повідомлялось раніше, через посилення протиепідемічного режиму та припинення пасажирських авіаперевезень команда 25-ої антарктичної експедиції не змогла дістатись навіть до Південної Америки і була вимушена вернутися до Києва.
Зараз на станції працює дві групи спеціалістів. 12 людей, у тому числі сім учених, — це представники Національного антарктичного наукового центру. Вони працюють на «Вернадському» цілий рік та зимують там само. Їх називають «полярниками». Ще 17 дослідників, яких називають «сезонники», прибули у січні (у південній півкулі це середина літа) і вже здійснили всі заплановані дослідження. Усі сезонники і частина полярників, які відпрацювали понад рік, мали відправитись додому, але поки що це неможливо. Відмічається, що перезимувати на станції 29 людей не зможуть – на це не розраховані наявні ресурси.
На станції «Академік Вернадський» працюють представники різних наук — геологи, геофізики, біологи, хіміки та метеорологи, — тобто дослідження відбуваються у різних сферах. Одних учених цікавлять зміни в іоносфері, інших — вміст озону в стратосфері, третіх — геологічні процеси, а четвертих — живі організми, що мешкають у холодних антарктичних водах, на льодовиках та на землі.
Завідувач біологічного відділу НАНЦ, керівник сезонного загону української антарктичної експедиції, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України кандидат біологічних наук Іван Парнікоза розповів, чим займаються в Антарктиді вчені-біологи. Західне узбережжя витягнутого в сторону Південної Америки Антарктичного півострова є місцем розповсюдження хоч і не дуже різноманітної, але досить унікальної флори. Цього року Івану Парнікозі та ще одному українському біологу Артему Джулаю вдалось досягти північної межі ареалу полярних квіткових рослин та безхребетних на Антарктичному півострові. Учені підтвердили, що представники одних і тих самих видів, які ростуть на островах та у північній частині Антарктичного півострова, генетично відрізняються: популяції ізольовані одна від одної. Окрім того, було зібрано ряд мікробіологічних проб, які дозволяють отримати інформацію про внесок мікроорганізмів до адаптації судинних рослин до складних умов життя на антарктичних островах. Учений відзначив, що постійний моніторинг стану рослинного світу цього району є надзвичайно важливим, адже саме тут глобальне потепління проявляє себе сильніше за все. Місцеві рослинні комплекси, які сформувались на межі виживання, є надзвичайно чутливими до кліматичних змін та антропогенного впливу.
Учений також розповів про дослідження тварин, останні відкриття дослідників, спостереження за пінгвінами та моховими полями.
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією інформаційного порталу «Думская»