View message

Нещодавно на сторінках газети “День” (№ 60, 2020 р.) було опубліковано інтерв’ю директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академіка Сергія Комісаренка, який від 11 березня ц.р. ще й очолює робочу групу при НАН України з проблем (наслідків) поширення коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні.

У розмові з журналістами авторитетний вчений розповів про фінансові труднощі, з якими постійно стикаються українські науковці: «Не буде новиною, якщо я скажу, що Національній академії наук доводиться працювати в режимі тотального недофінансування. Дефіцит суттєвий. Нам інколи не вистачає коштів навіть на першу статтю – заробітну плату. Підняття мінімальної заробітної плати для нас означає загострення проблеми браку фінансів. (…) Деякі інститути Академії переводяться на скорочений робочий день чи на скорочений робочий тиждень в залежності від специфіки виконуваної роботи та від стану бюджету”. За його словами, Інститут молекулярної біології і генетики (ІМБГ) НАН України, де, як відомо, була розроблена власна високоточна тест-система для діагностики коронавірусу COVID-19, знаходиться у такому ж стані як й інші інститути Академії.

Академік С. Комісаренко докладно розповів про те, як створювалися вітчизняні діагностикуми на коронавірус: “Діагностикум був зроблений завдяки тому, що китайські вчені відразу провели секвенування цього вірусу – дізналися послідовність нуклеотидів в його РНК – і опублікували цю структуру в науковій літературі. Між іншим, Китай величезні кошти вклав і вкладає в розвиток своєї науки. Особливо в інформаційні технології і медико-біологічні науки. Вони зараз знаходяться на дуже високому рівні. Багато китайських вчених працюють у провідних лабораторіях по всьому світу на високих позиціях, але багато з кращих китайських вчених повертаються на батьківщину. Наприклад, найбільший в світі інститут з вивчення геному – Пекінський інститут геноміки. Зараз він переїхав до Шеньженю. Я є членом наглядової ради цього інституту. У 2007-му році, коли я там побував вперше, в інституті працювало 400 співробітників, зараз там працюють 7000 співробітників. У планах розширити штат до 10 000 співробітників.

Так от завдяки тому, що китайські вчені поділились результатами секвенування у відкритих джерелах, вчені з усього світу отримали оперативну можливість працювати над діагностикумами і вакцинами. Це відбувається за наступним алгоритмом: відому структуру вірусу порівнюють зі структурами інших вірусів і знаходять відмінності. SARS-Cov-2 порівнювали в першу чергу з його «братами» SARS і MERS. Відмінності і є маркерами вірусу. Існували системи діагностики SARS і MERS, а тепер вчені розробили діагностикуми, які реагують саме на відмінні частини геному SARS-Cov-2. Вчені вибирають декілька таких маркерних послідовностей (чим більше, тим краще, тим специфічніший буде діагностикум) і створюють праймери, тобто хімічно синтезують олігонуклеотидні послідовності, що комплементарні відповідним послідовностям в РНК вірусу. Потім вводять їх у відповідну конструкцію, на основі якої створюється ПЛР-діагностикум (для полімеразної ланцюгової реакції). Метод ПЛР дозволяє високоспецифічно і високочутливо визначати єдині копії РНК і знаходити єдині віруси. Тому в ІМБГ не працювали з SARS-Cov-2, а працювали з інформацією про цей вірус. Подібним же чином вже 19 січня група європейських вчених, на основі інформації китайських колег, розписали протокол як потрібно створювати діагностикум”.

В інтерв’ю вчений спростував інформацію, яку останнім часом поширили деякі ЗМІ про прогнози НАН України, що COVID-19 можуть заразитися 22,2 мільйони українців, наголосивши, що ніхто ні з керівництва НАН України, ні з провідних фахівців таких заяв чи прогнозів не робив.

Відповідаючи на запитання, хто зараз працює над вивченням динаміки, перебігу, прогнозів масштабу катастрофи з COVID-19 в Україні, академік С. Комісаренко зазначив: «Звичайно, ми працюємо, але прогнози щодо України ми переважно робимо на основі даних, які існують в усьому світі. Доводиться переглядати величезну купу наукової літератури, але в першу чергу найбільш надійні видання. Тут і поширення вірусу, і діагностика, і лікування, і профілактика, зокрема створення вакцин, Щодо перебігу… по-перше, в Україну, на щастя, вірус потрапив пізніше, ніж до інших країн Європи, які отримали цей «подарунок» з Китаю, а китайці – від природи. Таке «запізнення» дало нам шанс краще підготуватися до наступу вірусу і передбачити його поведінку на основі даних розповсюдження вірусу в інших країнах, зокрема Європи.

Розумієте, на цей вірус «накинулися» відразу найкращі лабораторії в світі, які зараз працюють над вивченням молекулярної біології вірусу, його взаємодії з клітинами-мішенями. Це допомагає передбачити, які потрібно створювати нові специфічні ліки. Поза тим, зараз проводиться масовий скринінг можливості використання вже існуючих ліків. ВООЗ оголосила проект «Солідарність» - об’єднання зусиль для пошуку ліків проти SARS-CoV-2.

Взагалі механізми і масштаби поширення вірусу, прогнози повністю залежать від його поведінки. Якщо він знизить свою агресивність, як було з його «рідними братами», то, звичайно, і поширення його фактично зникне, а також зникне захворюваність людей… А якщо він буде зберігати ту ж саму агресивність, чи збільшить її – це буде взагалі катастрофічною загрозою перетворення його на щось особливо небезпечне.

Теоретично цей вірус не відноситься до особливо небезпечних. Чому? Бо летальність його не така висока. Особливо небезпечні мікроорганізми – це коли летальність біля 50-60%, як у пташиного грипу, Еболи, чи - майже 100% як у чуми. У цього вірусу різна летальність. Вона зараз коливається від 0,4 у Німеччині – до 9,6 в Італії. Ви уявляєте який діапазон? 24 рази. А чому це так? Це ж країни, які майже знаходяться поруч, майже на однакому рівні розвитку економіки, медицини і всього іншого.

Тут є різні причини. Перш за все, це німецький порядок і дисципліна. Якщо в німців карантин, то всі виконують умови карантину згідно існуючих рекомендацій. Багато чого буде залежати не лише від поведінки цього вірусу, але й від реакції країни. Німеччина проводить значно ширшу і ранню діагностику. Це нагадує те, що було в Південній Кореї. Корейці провели масовий скринінг людей, у яких з’являлися хоч якісь найменші підозри на захворювання. І це дозволило їм провести відстеження всіх тих людей, які були і які могли би бути носіями вірусу, тому поширення в країні було значно менше”.

Що ж до вакцин проти SARS-CoV-2, академік С. Комісаренко висловив припущення, що навіть використання найсучасніших методів вивчення вірусів, імуногенності їх складових чи механізмів розмноження, застосування синтетичної біології не допоможуть отримати вакцину на ринку раніше ніж за рік. Він також переконаний, що важливо об’єднати зусилля вчених різних країн світу, щоб проводити дослідження не послідовно одне за одним, а паралельно, що допоможе зробити вакцину якомога швидше та краще.

Чи можливо швидко створити сучасну і ефективну вакцину проти SARS-CoV-2 в Україні? Щодо цього вчений зазначив: “Будемо правдивими і реалістами. На жаль …ні. Чому? Тому що у нас зараз немає для цього багатьох умов. (…) В нашій країні науці, зокрема медико-біологічним наукам, приділяється вкрай мало уваги. І це ще добре, що ми змогли зробити діагностику. Це ще дуже добре, що у нас є вчені, які розуміють, які наукові досягнення є в світі і як їх можна використовувати на благо країни. Якщо у нас і далі буде така увага до науки як зараз, то скоро ми не тільки не зможемо створювати нові знання, ми просто не будемо виступати експертами, і не будемо розуміти сучасну науку, яка існує в інших країнах, не матимемо здатності використовувати надбання світової науки. Мені б дуже не хотілося, щоб так було.

У нас дуже талановиті люди, дуже здібна молодь. Ми з нею працюємо, ми її виховуємо. Вони захищають кандидатські дисертації, а потім, з огляду на престиж науки, на зарплати і на забезпечення розвитку галузі в Україні, замість того, щоб реалізувати себе в науці, молодь починає шукати інших шляхів. Найкращий для них шлях, як вони вважають, це є можливість їхати закордон і працювати в найкращих лабораторіях, в кого не виходить – йдуть в бізнес, де вони зможуть заробити гроші”.

Ще раз повертаючись до питання нинішнього стану української науки, її місця та ролі у житті держави академік С. Комісаренко зауважив: «Я би дуже хотів, щоб наш уряд і керівництво нашої країни прислухалися до вчених, щоб вони створили спеціальні експертні чи дорадчі ради. От при Президенті України створена Координаційна рада з протидії поширенню коронавірусу COVID-19, але до неї ввійшли міністри чи керівники інших відомств, які є представниками виконавчої влади. Проте ці люди не є носіями знань про всі аспекти поширення і дії вірусу. Тому їхні рішення не можуть бути правильними, якщо вони не будуть користуватися думкою експертів. Тож біля них повинна бути спеціальна експертно-дорадча рада. І керівництво країни має прислухатися до того, що радять їм вчені».