З глибоким сумом сповіщаємо, що 4 квітня 2020 року на 94 році життя помер
видатний український математик, фахівець в галузі теорії ймовірностей
та її різноманітних застосувань,
лауреат державних премій у галузі науки і техніки України,
Заслужений діяч науки і техніки України,
доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України
Володимир Семенович Королюк
Володимир Семенович Королюк народився 19 серпня 1925 р. у Києві. Середню школу він закінчив у 16 років, у 1942 р. потрапив до армії, був офіцером у Харківській військовій школі зв’язку. Після закінчення війни Володимир мав можливість залишитися на військовій службі, але він прагнув здійснити мрію свого життя – стати математиком. Ще перебуваючи на військовій службі в 1945–1947 рр. він заочно навчався у Харківському університеті, постійно подаючи клопотання про демобілізацію. Нарешті в 1947 р. його бажання здійснилося. Звільнившись з лав Радянської армії, Королюк повернувся до Києва і вступив на третій курс механіко-математичного Київського університету.
Ще в студентські роки наукові інтереси майбутнього вченого почали формуватися під впливом академіка Б.В. Гнєденка. У дипломній роботі, виконаній під його керівництвом, Володимир Королюк уточнив опис областей притягання стійких законів розподілів i обґрунтував умови притягання в термінах характеристичних функцій. Після закінчення університету у 1951 р. він вступив до аспірантури при Інституті математики АН УРСР, але наступного року у зв’язку з тривалим зарубіжним відрядженням його наукового керівника Б.В. Гнєденка, перевівся до аспірантури при Московському державному університеті ім. М.В. Ломоносова.
З 1954 р. він читає лекції з теорії програмування, теорії ймовірностей та математичної статистики на механіко-математичному факультеті Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка.
На основі ідеї адрес вищих рангів В.С. Королюк разом з К.Л. Ющенко створили алгоритмічну мову програмування – адресну мову. Творці адресної мови визначили головні принципи побудови майбутніх алгоритмічних мов програмування: використання формул і оператор присвоювання. За центральну ідею було взято ідею явного розрізнення адреси та її вмісту разом з операцією виділення вмісту за адресою. У сучасній термінології це – техніка роботи з посиланнями, яка була освоєна і теоретично обґрунтована в теорії і практиці програмування значно пізніше, а сьогодні широко застосовується на практиці.
Починаючи з 1954 р. Володимир Семенович постійно працює в Інституті математики. Після того, як було організовано Обчислювальний центр АН УРСР, який пізніше перетворився на Інститут кібернетики, він постійно підтримував тісні зв’язки із вченими цього Інституту, особливо з тими, хто вийшов з теоретико-ймовірнісної школи Б.В. Гнєденка.
Розпочаті в 1960-х роках дослідження граничних задач асимптотичного аналізу В.С. Королюк продовжив зі своїми учнями, застосовуючи факторизацiйні тотожності у схемі випадкових блукань та процесів з незалежними приростами.
Володимир Семенович одним із перших в Україні оцінив теоретичне та прикладне значення напiвмарковських процесів і спонукав своїх учнів до їх вивчення. Згодом на основі результатів цих досліджень було започатковано новий напрям – теорію асимптотичного фазового укрупнення та усереднення випадкових процесів.
Наприкінці 1970-х років В.С. Королюк поновив дослідження задач математичної статистики i разом з Ю.В. Боровських почав працювати над проблемою наближення розподілів та над теорією U-статистик. На основі створеної ними теорії випадкових перманентів було розвинуто новий підхід до теорії симетричних U-статистик та порядкових статистик. Зокрема, В.С. Королюк увів нове поняття «стохастичні поліноми Кравчука», що значно узагальнює введене у 1930 р. М.П. Кравчуком поняття ортогональних поліномів відносно біноміального розподілу.
У 1980-х роках Володимир Семенович започаткував ще один новий напрям – асимптотичний аналіз випадкових еволюцій.
Починаючи з 1990-х років В.С. Королюк продовжує розвивати нові асимптотичні методи дослідження еволюційних систем з випадковими збуреннями. Багаторічна творча співпраця з Технологічним університетом м. Комп’єн (Франція) у дослідженні систем фазового укрупнення сприяла систематичному вивченню еволюційних стохастичних систем з використанням ефективних алгоритмів фазового укрупнення, усереднення та дифузійної апроксимації флуктуацій стохастичних систем, зосереджуючись на розв’язанні проблеми сингулярного збурення для звiдно-оборотних операторів.
Науковий доробок Володимира Семеновича охоплює 22 монографії i близько 20 підручників (більшість його праць перевидано іноземними мовами), понад 300 наукових статей, більш як 50 науково-популярних публікацій і редакційних матеріалів до різних видань – енциклопедій, довідників тощо.
Плідну наукову роботу поєднував з педагогічною та науково-органiзацiйною діяльністю. Понад 50 років працював професором Київського національного університету імені Тараса Шевченка, більше 30 років завідуваввідділом та понад 20 років був заступником директора з наукової роботи Інституту математики НАН України, 10 років виконував обов’язки заступника академіка-секретаря Відділення математики НАН України, був радником при дирекції, членом вченої ради Інституту математики НАН України, головним редактором журналу «Теорія ймовірностей та математична статистика». Входив до складу редколегії «Українського математичного журналу», журналів «Кибернетика и системный анализ», «Theory of Stochastic Processes» та інших наукових видань. Володимир Семенович відіграв ключову роль у створенні міжнародного журналу «Теория вероятностей и ее применение».
Багато сил і енергії віддавав координації фундаментальних досліджень, дбав про їх розвиток та популяризацію наукових знань.Багато виступав з лекціями і доповідями на міжнародних симпозіумах і в наукових центрах Канади, США, Італії, Іспанії, Голландії, Німеччини, Франції, Швейцарії, Швеції, Японії, брав активну участь в організації та проведенні міжнародних наукових конференцій.
Під його науковим керівництвом захищено 43 кандидатські і 15 докторських дисертацій.
У складі творчого колективу В.С. Королюка було удостоєно Державної премії УРСР (1978) за створення «Енциклопедії кібернетики». Крім того, Володимир Семенович є лауреатом премій НАН України ім. В.М. Глушкова (1988), ім. М.М. Боголюбова (1995), ім. М.В. Остроградського (2002). У 1998 р. йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки i техніки України», а в 2003 р. він здобув Державну премію України в галузі науки і техніки.У 2015 р. нагороджений відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни».
Президія Національної академії наук України та Відділення математики висловлюють щирі співчуття рідним, близьким, друзям і колегам вченого у зв'язку з непоправною втратою.
Прощання з Володимиром Семеновичем відбудеться в понеділок, 6 квітня о 15:00 за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 33.
Президія Національної академії наук України
Секція фізико-технічних і математичних наук
Відділення математики