 |
Учена зазначає: «Останній тиждень Великого посту у християн східного обряду називається Страсним. Віруючі суворо дотримуються традицій і заборон. У церкві згадують події останніх днів перебування Ісуса Христа на землі — Страсті Христові. Найважливішим днем цього тижня є Страсний або Великий четвер. За біблійними переказами, саме в четвер відбулася таємна вечеря Ісуса Христа в колі учнів і встановлено Таїнство Євхаристії. Після неї Ісус молився в Гетсиманському саду, а Юда Іскаріот зрадив його. Від Страсного четверга віруючі утримуються від їжі, п'ють тільки воду аж до великодньої неділі, коли розговіються паскою і свяченим яйцем. Першою цього дня вставала хазяйка. Не вдягаючись, в самій сорочці сідала на поріг хати і випрядала з куделі нитку, обертаючи веретено "проти сонця" — проти ходу годинникової стрілки. Цією ниткою перев'язували руки, ноги й поперек, щоб не боліли під час збору врожаю. Обв'язували соняшники, щоб їх "не пили горобці", чи волочили навколо поля чи городу, щоб позбавитися шкідників. Потім господиня будила всю сім'ю й мила кожного в ночвах водою з цілющими травами. Намагалися робити це до сходу сонця. Вірили, що таке ритуальне купання змиває всі хвороби й має забезпечити кожному здоров'я на весь рік. Воду годилося вилити туди, де ніхто не ходить, щоб змита "болячка не вчепилася" до іншого. Люди з тяжкими недугами вдосвіта йшли купатися до річки. Або обливалися колодязною "непочатою" водою. За народними переказами, ранком цього дня навіть "ворон носить із гнізда діточок купатися в річці". Віник, яким у Чистий четвер мели в хаті, ставав "чистим". Ним більше не користувалися, зберігали на горищі. Влітку таким віником обмітали капусту від гусені, моркву від дротянки й молоді фруктові дерева від плодожерки. (...) Разом із паскою в печі підпікають загорнутий у тканинку кавальчик солі. Протягом року вона стоїть на столі у спеціальній сільничці з кришкою. Вважається, що посолена четверговою сіллю їжа набуває цілющих властивостей. Дають хворим. Вірять, що вона оберігає від поганих очей і пристріту. Тому обсипають корів, примовляючи: "Сіль тобі в вічі, погані очиська". Четвергові писанки цінувалися. Їх не споживали, а ставили на покуті під іконами разом із четверговою сіллю як оберіг і хати, і всієї сім'ї. Писанку з хрестом несуть на цвинтар і залишають на могилах рідних. Її дають тим, у кого протягом року хтось помер у родині. Писанками "Жучок" і "Кривулька" обдаровують дітей. Писанки "Сорок клинців" і "Зірка" приносять щастя й здоров'я. Традиційні "чорнопотіцькі писанки" не продають, лише дарують рідним, друзям і дітям, які завітають на Великдень. На продаж роблять яскраві "гуцульські" та "космацькі". Яйце в народній культурі символізує вічний колообіг життя — "з неживого народжується живе". За українськими переказами, весь світ почався із космічного яйця-райця. Тому писанка є прадавнім символом відродження та оновлення природи, воскресіння Бога й людських надій на щастя й гаразди, добробут і здоров'я».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією інформаційної платформи «Газета по-українськи»