Методом особистого інтерв'ю опитано 2038 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою, що репрезентативна для населення України віком від 18 років. У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%, 2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.
Міжособистісна політико-психологічна напруженість є різновидом дистресу (руйнівного стресу), що виникає внаслідок надмірної зацікавленості індивіда політичними процесами, а також неконструктивної комунікації з даного приводу з оточуючими людьми. Міжособистісна політико-психологічна напруженість також може охоплювати і тих, хто мало зацікавлений політикою, але постійно взаємодіє з людьми, які мають потребу у постійному обговоренні політичних проблем.
З метою вивчення вказаної проблеми була використана методика «Міжособистісна політико-психологічна напруженість» (авторства провідного наукового співробітника відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України доктора соціологічних наук Сергія Дембіцького), яка дозволяє оцінити ступінь міжособистісної політико-психологічної напруженості як нормальний, підвищений та високий.
Лише близько третини респондентів вказали, що за останні пів року вони спілкувалися про політику з тими, хто не підтримує їх думку. При цьому кожен десятий вів такі розмови кілька разів на тиждень або практично кожен день. До найбільш розповсюджених ефектів такого спілкування належать почуття невдоволення людьми, які висловлюють очевидно помилкові думки щодо політичних процесів, а також легко виникаюче роздратування, пов'язане з обговоренням політичних проблем. Кожен десятий з усіх опитаних відчував це достатньо часто або майже завжди під час спілкування з політичними опонентами. Міжособистісна політико-психологічна напруженість відсутня взагалі або знаходиться на нормальному рівні у 89,0% опитаних. Відповідно, рівень її вище норми мають 11% респондентів.
Розглядаючи різні соціально-демографічні групи, можна сказати, що виразність міжособистісної політико-психологічної напруженості є дещо вищою серед чоловіків, осіб віком від 60 до 69 років, людей з вищою освітою та осіб з кращим фінансовим становищем. З іншого боку менший її рівень спостерігається серед мешканців півдня України, а також серед тих, хто не користується Інтернетом. Крім цього, варто зазначити, що приналежність до міського або сільського населення, - фактично не впливає на рівень міжособистісної політико-психологічної напруженості.
У випадку розгляду відмінностей міжособистісної політико-психологічної напруженості серед груп з різними політичними уподобаннями, а також респондентів з різним рівнем політико-комунікативної активності, відмінності стають більш відчутними.
Довідково
Про цю методику, розроблену Сергієм Дембіцьким, більш докладно можна прочитати:
Дембіцький С. Ворожість та міжособистісна сензитивність як характеристики спілкування про політику: кейс України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2019. – №4. – С. 34-39.
Методика складається з 9 запитань. Перше стосується частоти спілкування про політику за останні пів року (в тому числі і в мережі Інтернет) з людьми, які відстоювали в розмові протилежну точку зору. Якщо респондент не обирає варіант відповіді «ні, не доводилось», то йому пропонується батарея з 8 стандартизованих індикаторів (запитань), що оцінюють рівень психологічного дистресу, що обумовлений такими симптоматичними вимірами як ворожість та міжособистісна сенситивність. Ці стандартизовані індикатори дозволяють оцінити ступінь міжособистісної політико-психологічної напруженості: нормальний, підвищений та високий.
Докладніша інформація За інформацією Київського міжнародного інституту соціології