1. Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 1: 1839-1857 / Упорядкування Галини Карпінчук та Сергія Гальченка; наук. редакція Олександра Бороня. – Харків: ФОЛІО. – 2020. – 635 с. ISBN: 978-966-03-9124-6
У виданні листи Тараса Шевченка і його адресатів уперше зведено у хронологічному порядку в цілісний корпус. У листах розгорнуто низку цікавих епізодів із життя митця і його оточення, зафіксовано промовисті побутові та настроєві подробиці тощо. Перед читачем епістолярію постають живі постаті тих, кого поет любив і перед ким міг відкритися, Шевченко виповідає найсокровенніші переживання, ділиться задумами та мріями.
Перша книга містить 207 листів Тараса Шевченка та до нього за 1839–1857 рр.: від найранішого відомого листа поета до останнього з Новопетровського укріплення. Епістолярій дає змогу глибше пізнати життя Шевченка під час навчання в Академії мистецтв, його подорожей Україною, розкриває духовні страждання митця на засланні. Листи — часом єдине джерело відомостей про окремі грані Шевченкової біографії та творчості цих років.
2. Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2: 1857-1861 / Упорядкування Галини Карпінчук та Сергія Гальченка; наук. редакція Олександра Бороня. – Харків: ФОЛІО. – 2020. – 667 с. ISBN: 978-966-03-9165-9
Другий том епістолярію містить 300 листів Тараса Шевченка та до нього за 1857–1861 роки: від перших послань, написаних і отриманих після звільнення, до останніх, які надійшли на адресу поета по його смерті. Листи дають змогу зрозуміти непростий шлях Шевченкового повернення до творчого життя, розкривають широту вподобань і зацікавлень митця. В епістолярії цих років поет виповідає надію оселитися на рідній землі, розмірковує про особисте життя.
3. М. Івченко. Шуми весняні / Упорядкування, передмова Сергія Гальченка. – Харків: ФОЛІО. – 2020. – 380 с. ISBN: 978-966-03-9037-9
На початку ХХ ст. ім’я письменника Михайла Івченка (1890–1939) було досить відомим, але тоталітарна система вилучила його з історії української літератури майже на шість десятиліть. Повне видання спадщини митця — справа майбутнього.
До книги увійшла проза, опублікована у перших двох збірках М. Івченка «Шуми весняні» та «Імлистою рікою». Центральним образом цих творів стала людина, яка у складну добу соціальних потрясінь, революційних перетворень занурюється у власні переживання та відчуває парадоксальність нової дійсності, в якій не може знайти місце для себе. Основний конфлікт виникає на ґрунті розриву між ідеалом і дійсністю, метою і результатом («Векша», «Із днів польових»). Письменник підходить до нової дійсності не із соціальними, а морально-етичними критеріями, його насамперед цікавить, з яким запасом людяності, порядності прямує народ, нація у завтрашній день.
4. М. Івченко. Землі дзвонять / Упорядкування Сергія Гальченка. – Харків: ФОЛІО. – 2020. – 443 с. ISBN:978-966-03-9062-1
Книга містить прозу третьої та останньої збірки М. Івченка «Землі дзвонять», а також твори, що не увійшли до збірок. У оповіданні, за яким видання отримало назву, ставлення його героїв до землі неоднозначне: земля є для селян життєдайною силою, але водночас вона порушує кревні зв’язки, нищить коріння роду. Головна героїня твору «Порваною дорогою» усвідомлює прірву між містом і селом, між старим і молодим поколіннями. У повісті «У сонячнім колі» осмислюється розвиток нації в нових умовах, емансипація жінки, подружні взаємини та виховання дітей.
5. М. Івченко. Робітні сили / Упорядкування Сергія Гальченка. – Харків: ФОЛІО. – 2020. – 252 с. ISBN: 978-966-03-9061-4
Полемічний роман «Робітні сили» порушує питання становлення української інтелігенції, культури та розвитку нації в умовах тоталітарної держави. Головний герой твору, інтелігент-українець професор Савлутинський, повноправно бере участь у творенні нової епохи, залишаючись при цьому духовно незалежним від будь-якого ідеологічного тиску. Поглиблення його поглядів на розвиток суспільства, нації, людини відбувається внаслідок постійних роздумів, дискусій та внутрішньої боротьби.
6. В. Винниченко. Щось більше за нас. Мала проза. 1909–1929 / Упорядкування, передмова Сергія Гальченка. – Харків: ФОЛІО. – 2020. – 635 с. ISBN: 978-966-03-8416-3
Український державний діяч, прозаїк, драматург і художник Володимир Винниченко (1880–1951) дебютував у літературі на початку ХХ ст. Був змушений покинути Україну, якийсь час проживав у Австрії, Німеччині, Швейцарії, Італії, Франції. За кордоном співпрацював із низкою українських видань, політична кар'єра митця тривала і в еміграції. Сюжети новел та оповідань, що увійшли до видання, здебільшого відбивають соціальні струси початку ХХ ст. Наростання невдоволення селян, які готові піти проти пана, змальовується в оповіданні «Суд». У творі «Салдатики!» розкрита психологія лідерства — з непримітного селянина народжується ватажок. Невідповідність між оболонкою і суттю робить кумедним в очах оточення героя твору «Народний діяч». У оповіданнях «Біля машини», «На пристані», «Раб краси» відображена вперше в українській літературі революційна інтелігенція.
 |
7. Щоденник Володимира Винниченка (1932–1936). Том 5 / Упорядкування, передмова, примітки Ольги Матвєєвої. – Київ – Едмонтон – Нью-Йорк: Смолоскип, 2020. 696 с.
П’ятий том щоденникових записів видатного українського політичного діяча, прозаїка, драматурга й художника Володимира Винниченка охоплює період еміграції 1932–1936 рр. Це продовження чотирьох попередніх книг: перші дві виходили друком в Едмонтоні–Нью-Йорку в 1980 і 1983 роках й містили записи 1911–1920 і 1921–1925 рр., а третя й четверта — вже у київському видавництві “Смолоскип” 2010-го та 2012 року, й були присвячені 1926–1928 та 1929–1931 рр. Систематичні авторські нотатки досконало відтворюють не лише культурно-мистецьку й громадсько-політичну атмосферу, у якій жив і творив В. Винниченко, а являють зацікавленому читачу його унікальний внутрішній світ. Щоденники сповнені великою кількістю побутових дрібниць, інтимних переживань, психологічних роздумів і політичних візій оригінального майстра слова.
За інформацією Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України