19 травня 2020 року генеральний директор АТ «Турбоатом» В.Г. Суботін і директор Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України член-кореспондент НАН України А.В. Русанов підписали Меморандум про співпрацю і партнерство при розробці нової проточної частини ЦНТ парової турбіни АЕС потужністю 220 МВт.
За словами А.В. Русанова, Меморандум є продовженням Договору про стратегічне партнерство, який два роки тому підписали В.Г. Суботін і президент Національної академії наук України академік Б.Є. Патон. «Сьогодні підписано Меморандум про спільну розробку нового циліндра низького тиску для АЕС ПАКШ (Угорщина), де ми будемо застосовувати наші найбільш перспективні і новітні досягнення. Думаю, що за рівнем ефективності ця розробка буде перевищувати всі існуючі в світі, ми застосуємо нові підходи, які до нас ніхто ніколи не застосовував. Упевнений, що успіх буде великий», – заявив А.В. Русанов.
Як повідомив генеральний конструктор «Турбоатома» Є.В. Левченко, підписаний Меморандум свідчить про тісну плідну співпрацю наукової організації і виробничого підприємства. Така взаємодія науки і виробництва сьогодні дуже необхідна, оскільки продукція «Турбоатома» повинна бути конкурентоспроможна і відповідати найвищим технічним стандартам. «Ми взяли ініціативу в свої руки, і одному з головних замовників – електростанції ПАКШ, де експлуатуються 8 наших турбін потужністю по 220 МВт, – запропонували нову розробку: мова про модернізацію існуючих турбін. І у мене немає сумнівів, що спільно з нашим партнером – науковим інститутом – ми виконаємо цю роботу. Що стосується терміну виконання, то з огляду на зацікавленість замовника, нову продукцію ми зможемо запропонувати йому вже наступного року. Ця робота буде базовою для впровадження нових ідей і в інші наші проекти. Такі ж ідеї цих проточних частин можуть бути використані для турбін теплових електростанцій потужністю 200, 300 і 500 МВт», – підкреслив Є.В. Левченко.
За словами головного конструктора парових турбін «Турбоатома» В.Л. Швецова, взаємодія з науковим інститутом у цьому проєкті необхідна. «У результаті кількох етапів модернізації турбіни ми збільшили її номінальну потужність з 220 МВт до 260 МВт. Щоб запропонувати замовнику щось нове, інноваційне і зробити технічний прорив, нам необхідна допомога Інституту проблем машинобудування. Упевнений, що разом нам це буде під силу», – зазначив В.Л. Швецов.
За інформацією ІПМаш ім. А.М. Підгорного НАН України