View message

28 травня 2020 року відбулася прес-конференція «Прогнозування поширення коронавірусу в Україні методами математичного моделювання: результати Робочої групи НАН України».

У заході взяли участь віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім.О.В. Палладіна академік Сергій Комісаренко, директор Інституту проблем математичних машин і систем (ІПММС) НАН України академік Анатолій Морозов та координатор Робочої групи з математичного моделювання поширення коронавірусу в Україні, заступник директора ІПММС НАН України доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко. 

На початку свого виступу віце-президент НАН України академік Анатолій Загородній зазначив, що Національна академія наук України не могла стояти осторонь проблем, пов’язаних із пандемією. Зокрема, на початку квітня було створено робочу групу з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією SARS-CoV-2 в Україні. І вже 13 квітня було представлено перший прогноз, який виявився досить успішним і цілком справдився.

В робочу групу увійшли представники Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії медичних наук України.

Ці документи систематично подавались в Кабінет міністрів України, РНБО України, Міністерствр охорони здоров’я та Центр громадського здоров’я. Зокрема вони були використані урядом для прийняття рішень щодо продовження заходів запобігання розвитку епідемії.

Базовою установою роботи над прогнозом було визначено Інституту проблем математичних машин і систем НАН України. Керівник групи – заступник директора цього Інституту доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко.

Академік НАН України Анатолій Загородній підкреслив, що в якості базової установи даний Інститут було обрано не випадково. Його колектив має без перебільшення величезний досвід прогнозування різних критичних ситуацій.

Зокрема було досить успішно спрогнозовано поширення радіонуклідів після Чорнобильської катастрофи. Прогнози ІППМС стану Дніпра у 1986-1989 регулярно представлялися Державній Чорнобильський комісій, результати математичного моделювання використовувались для обґрунтування водоохоронних заходів на р. Прип'ять в Чорнобильський зоні ( 1986-1993). Розроблені математичні чисельні моделі були високо оцінені міжнародною науковою спільнотою і інтегровані до Європейської системи підтримки рішень після ядерних аварій (RODOS), впроваджену в багатьох країнах світу на всіх АЕС  України і в Чорнобильській зоні.

Використана робочою групою математична модель є досить надійною, адже враховує дуже багато чинників, які можуть впливати на перебіг і розвиток епідемії в Україні. Ця модель була апробована на статичних даних в різних країнах Європи. Було також показано, що поширення епідемії дуже сильно пов’язано з мобільністю населення. Завдяки вчасному введенню карантину в Україні ми маємо досить помірковану ситуацію.

Також вдалося передбачити пік захворюваності, який припав на перший тиждень травня. На слайдах можна бачити, що пік захворюваності вже подолано. Схил досить пологий,  але йде щоденне зменшення кількості інфікованих.

За прогнозом від 13 травня, максимальна смертність на кінець червня може складати близько 17 випадків на день. Пікове значення захворювань на день – 500 випадків.

У випадку введення карантину всього на тиждень пізніше ситуація була б набагато гірша.

За прогнозом від 24 травня, на 25 червня кількість інфікованих на день буде становити близько 200 випадків, померлих – 8 випадків, тих, хто одужав – 300 випадків.

Варто зазначити, що ці прогнози є актуальними лише у тому випадку, якщо всі пом’якшувальні заходи не позначаться на загальній ситуації.

Крім того, Робоча група працювала над прогнозуванням ситуації не лише по Україні в цілому, але й по регіонам. Різні регіони демонструють різну динаміку, тому врахування зміни обмежувальних заходів доцільно робити для кожного регіону окремо. Моделююча система здатна оцінювати і передбачати показники в конкретних регіонах і може допомагати в прийнятті рішень і плануванні послаблення чи посилення обмежувальних заходів при більш тісній взаємодії з відповідними державними  і регіональними адміністративними органами.

Стосовно того як буде розвиватися ситуація, якщо через недотримання суспільством соціального дистанціювання та санітарно-гігієнічних заходів пом’якшення карантинних заходів призведе до збільшення кількості випадків. У такому випадку може відбутися збільшення коефіцієнту інтенсивності розповсюдження інфекцій (репродукції) за рахунок зняття карантину на 10% і 20% від поточного стану. Збільшення коефіцієнту на 10% призведе до повернення до фази плато або до незначного зростання. У випадку збільшення на 20% - є імовірність другої хвилі епідемії. Щодо коефіцієнтів репродукції, Робоча група виходила з даних Boston Consalting Group, які передбачили, що відкриття міжнародних авіаперевезень призведе до зростання на 37%, дозвіл на зібрання людей – на 25%, запуск громадського транспорту – на 11%.

Загалом можна зробити висновок, що порівняння статистичних даних України з даними інших країн і результати моделювання підтвердили вчасність впровадження карантину в Україні. В цілому Україна демонструє позитивну динаміку, а це дозволяє обережно пом’якшувати обмеження.