19 червня 2020 року під час відкритого засідання Ради Європейської організації з ядерних досліджень (ЦЕРН) було оприлюднено оновлення Європейської стратегії в галузі фізики частинок. Це результат більш ніж дворічної підготовчої роботи під керівництвом Європейської стратегічної групи, що складається з представників держав-членів і асоційованих членів ЦЕРН, спостерігачів в Раді ЦЕРН і директорів великих національних лабораторій в Європі. Стратегія (дорожня карта) буде визначати майбутнє фізики частинок в Європі з урахуванням інших глобальних проектів в цій галузі.
Нова стратегія є важливою віхою для майбутнього напряму досліджень ЦЕРН, провідної в світі лабораторії фізики елементарних частинок. У документі підтверджується прагнення Європи успішно експлуатувати протон-протонний Великий адронний коллайдер (ВАК) з енергією 14 ТеВ орієнтовно до 2040 року і продовжувати підтримувати розробку експериментів з нейтрино в Японії та США, зокрема, програму DUNE (Deep Underground Neutrino Experiment).
Відкриття бозона Хіггса на ВАК в 2012 році ознаменувало нову еру у фізиці елементарних частинок. Особливості цієї абсолютно нової частинки, яка пронизує всесвіт і дає маси всім елементарним частинкам, все ще не досліджені. Тому вчені також визначили точний вимір частки Хіггса в якості першого пріоритету в найближчі роки. Деякі відомості про бозон Хіггса можна буде отримати з майбутніх досліджень на ВАК. Але найбільш точні вимірювання властивостей бозона Хіггса можуть бути отримані на прискорювачі нового типу («Фабрика Хіггса»), який, на відміну від ВАК, буде зіштовхувати електрони та їх античастинки – позитрони.
Документ Стратегії представляє наукове бачення спільноти фізиків елементарних частинок в Європі і, як такий, не є рішенням про фінансування, натомість включає дві високопріоритетні майбутні ініціативи:
- «Електронно-позитронна «фабрика Хіггса» є черговим колайдером з найвищим пріоритетом, перейнявши його з ВАК.
- У більш довгостроковій перспективі європейська спільнота фізиків елементарних частинок має намір провести технічне і фінансове техніко-економічне обґрунтування для протон-протонного коллайдера наступного покоління з енергією близько 100 ТеВ, що в сім разів більше, ніж для ВАК. Це вимагало б додаткових зусиль з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт для передових прискорювальних технологій, зокрема для надпровідних магнітів з великим полем.
Підкреслюючи глобальний характер дисципліни, Європейська Стратегія також наголошує на тому що своєчасна реалізація Міжнародного лінійного коллайдера (ILC) в Японії, «фабрики Хіггса» на першому етапі, сумісна з цією стратегією.
В цьому документі розглядається також багато інших питань, важливих для фізики елементарних частинок як дисципліни, від науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт до структурування європейських досліджень в глобальному контексті.
ДОКЛАДНІШЕ  Максим Петрович Титов (ліворуч) – радник делегатів Ради ЦЕРН з України; Борис Вікторович Гриньов (по центру) – академік НАН України, представник України в ЦЕРН; Анатолій Глібович Загородній (праворуч) – академік НАН України, віце-президент НАН України. |
За інформацією Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України