 |
Учений висловив своє враження від нової програми Державного космічного агентства: «Державне космічне агентство, яке є центральним органом виконавчої влади, представило кілька документів розвитку космічної галузі. Є Концепція загальнодержавної космічної програми до 2025 року. Вона опублікована, послана в Мінекономіки та Національну академію наук України. Ми від НАН України написали на неї негативний відгук. Справа не в тому, що, що концепція погана або там є недоробки. Ця концепція представляє собою абсолютно некомпетентний погляд на сутність космічної програми. Концепція формулює загальну декларацію і пріоритети майбутньої програми, а також загальний обсяг фінансування (без конкретизації проєктів). Однак навіть в такому узагальненому плані представлений документ — це набір неспіввимірностей, окремі пункти якого суперечать один одному. Тобто, документ не те що поганий, він просто знаходиться поза зоною критики. Його писали люди, які мають дуже слабке уявлення про те, що має бути в космічній програмі. Також у вигляді презентації була представлена Концепція реформування державних підприємств. Ця тема не належить до моєї компетенції. Але важливо розуміти: поки у нас не буде стратегії розвитку космічної діяльності, то не зрозуміло, під які завдання ми будемо реструктуризувати галузь. (...) Крім того, повинна створюватися не програма галузі, а національна програма науково-технічного розвитку космічної діяльності. Від галузевої програми вона відрізняється ще й тим, що її узгоджують різні органи влади-учасники програми: Міністерство оборони, Міністерство інфраструктури, Міністерство екології ... Тому вона і затверджується Верховною Радою. Тобто, формально представлений документ не має визначеного законодавством статусу. (...) Крім того, навіть на рівні концепції проголошується, що ми робимо три пускові космічні комплекси, один з них — повітряний старт. Анонсовані 8 космічних апаратів спостереження Землі з високою роздільною здатністю. Передбачається, що це можна зробити за 5 років. Тоді як ці завдання навряд чи можна зробити не лише за 5, але і за 10 років. При цьому проголошено тезу про економічну ефективність, що не відповідає зазначеним намірам. Тобто навіть на рівні гасел зрозуміло, що положення цієї концепції суперечать одне одному».
Олег Федоров також розповів на якому етапі зараз процес вступу України у Європейське космічне агентство: «Вступ України до ЄКА обговорюється понад 10 років. Є різні рівні розв'язання цього питання. За моїми оцінками, ми абсолютно не готові навіть обговорювати це питання. Я не знаю людей в Державному космічному агентстві, які були б в курсі всіх вимог для вступу в ЄКА. Адже вступ до Європейського космічного агентства — це не просто підписання юридичних документів. На папері лише оформляється сутність майбутніх спільних зусиль. При цьому повинні бути вироблені власні цілі й ті компетенції, які будуть слугувати основою співпраці. Глобальна мета — це участь в європейських проєктах, за які наші підприємства будуть отримувати фінансування. У яких проєктах можуть брати участь українські підприємства, — цього ніхто не обговорював. Я є представником України за космічною програмою в Європейській комісії "Горизонт 2020", і тому можу це заявляти з усією відповідальністю. Тобто, це серйозне питання по суті ніким не порушувалося. Хоча на рівні гасел вступ в ЄКА навіть записано в програмі уряду. (...) Вступ до України ЄКА — це наріжний камінь розвитку вітчизняної космонавтики, що випливає з нашого цивілізаційного вибору і необхідності мати стратегічного партнера. Повторю ще раз — Україна не є самодостатньою космічною країною. Вона не може здійснювати повний цикл космічної діяльності, але може виступати партнером. Ми не Радянський Союз, як багато хто досі вважає. Тому партнерство є важливим і для рівня наших розробок, і для рівня нашої науки, і для завантаження промисловості. Іншого шляху немає. Спершу Україна повинна стати асоційованим членом ЄКА. Йдеться про те, що все, що ми робимо в космосі для нашої економіки, науки та інновацій має бути в інтересах національного розвитку, забезпечення необхідного науково-технічного рівня. Цей рівень може бути досягнутий тільки в здійсненні міжнародного співробітництва. ЄКА — це ключовий момент для входження в європейську кооперацію. Інший шлях — це деградація».
Учений також пояснив, який стан космічної галузі в Україні зараз: «Я в цій сфері ще з радянських часів входив в різного роду координаційні комітети. І можу порівняти ситуацію зараз і тим, що було в 80-90-і роки. Кількість вчених, що займаються космічними фундаментальними та прикладними дослідженнями, спадає по експоненті. Нинішні тенденції свідчать про те, що через кілька років на ваше запитання можна буде дуже просто відповісти: таких напрямків більше не існує. Результат космічних досліджень — це політ космічного приладу. Зараз в Україні центрів, які розробляють подібне, практично не залишилося. Останні 3-4 роки дослідження зовсім не фінансуються. Молодь їде. Ситуація критична. Залишається кілька напрямків, які підтримуються НАН України та міжнародними грантами. Зокрема, це інформаційні технології — застосування аерокосмічних даних. Це деякі дослідження ближнього космосу. На це Україна може орієнтуватися. Але повторю: якщо сьогодні нас запитають, якою є наша готовність здійснити конкретний проєкт міжнародного рівня в найближчі роки, то вона буде близька до нуля. Можливо, настане підйом. А поки політика ДКАУ в останні роки з неминучістю веде до згортання космічної діяльності».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією інформаційного ресурсу «Цензор.Нет»