View message

Чи виправдалися сподівання вчених і медиків на віднайдення ефективних ліків від нової коронавірусної інфекції? Як в Україні збирають статистичні дані про поширення пандемії та чи варто їм довіряти? Коли очікувати вакцини проти COVID-19? На ці й інші запитання в інтерв’ю українському національному інформаційному агентству «Укрінформ» відповів учений-біофізик, провідний науковий співробітник відділу фізики біологічних систем Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук Семен Єсилевський.

Доктор фізико-математичних наук Семен Єсилевський (фото: Пресслужба НАН України)

«…проти цієї хвороби [COVID-19] працює один з противірусних препаратів – ремдесивір. Він дає певний результат, але це не панацея, не те лікування, яке могло б нас позбавити від цієї біди. Тепер вже ясно, що вся надія таки на вакцину. <…> З’являються повідомлення про те, що люди заражаються повторно. Це не системні спостереження, таких людей мало,  хорошої статистики немає, але вони є, і це певним чином насторожує. Якщо людина може хворіти повторно з інтервалом 3-4 місяці, то кепські наші справи. Бо в такому режимі епідемія не закінчиться, поки не буде дієвої вакцини, – говорить науковець. – Поступ [у створенні вакцини проти COVID-19] дуже серйозний. У квітні-травні я сподівався, що до кінця року вакцина буде і ставив тоді на це 70-80%. Зараз ці ставки можна підвищити до 90%. Вже три вакцини пройшли 1-2 фази випробувань і наразі вакцина американської компанії Moderna виходить у третю фазу клінічних випробувань, до якої залучать 30 000 добровольців [станом на 11 серпня 2020 року на третій стадії випробування перебувають уже 6 вакцин]. Це останній, масовий етап випробувань. Безпрецедентно для світової практики, що від винайдення вакцини до третьої фази випробувань минуло всього півроку, зазвичай, на це йде 5 років і більше. А надто, що це перша у світі РНК-вакцина, такого типу вакцин досі не існувало, це революційне досягнення. Є ще декілька вакцин від інших виробників, вони більш традиційні, не генетичні, не РНК-вакцини, але теж нібито успішно проходять тестування і, думаю, до кінця року принаймні 1-2 кандидати на масове виробництво будуть. Щоправда, невідомо, коли їх почнуть виробляти у достатній кількості, щоб щепити мільярди людей. Можна припустити, що Україна отримуватиме вакцину лише на платній основі. Заможні люди вакцинуватимуться, а бідні не зможуть собі це дозволити. <…> Не бачив ніяких даних щодо цього [можливої генетичної (не)сприйнятливості до вірусу SARS-CoV-2]. А ось повідомлення про те, що вакцинація БЦЖ може мати кореляцію з смертністю, вже з’явилося. Хоча ще й не відомо, де причина, а де наслідок. У країнах, де є масова вакцинація БЦЖ, менша смертність від COVID-19, але чи пов’язаний цей факт взагалі з вакцинацією? Чи з якоюсь третьою причиною, про яку ми поки не знаємо? Хтозна. Але кореляція є, і можна сподіватися, що в Україні навіть за найгіршого розвитку подій такої ситуації, як на півночі Італії, не буде».

На думку Семена Єсилевського, рівень тестування в Україні сьогодні є неадекватним, а тести – не доступними для багатьох осіб, зокрема і з підозрою на коронавірусну інфекцію: «У Фейсбуці повно обурених дописів та коментарів про те, що хтось з симптомами COVID-19 прийшов до лікаря, а йому порадили йти додому, самоізолюватися і пити парацетамол. Тобто людину не направляють на тестування і навіть не рекомендують це тестування робити, а якщо стан не важкий – йди собі і приймай парацетамол. В принципі, це правильно, бо якщо людина не потребує госпіталізації, то лікування ніякого й немає, крім симптоматичного. Нічого страшного, якщо пересидить хворобу вдома. Але ж при цьому ми не маємо у статистиці відображення того, що такі люди хворі, відповідно, не можемо відстежити їх контакти, зрозуміти, від кого заразилися вони і кого самі могли заразити. Таке легковажне ставлення призвело до того, що у нас статистика малоадекватна. Ми не знаємо, скільки таких пацієнтів з COVID-19 відправили додому пити парацетамол. Можна лише здогадуватися».

Не допомагає відстежувати рівень захворюваності і спеціальний мобільний додаток, адже кількість людей, які перебувають на самоізоляції, постійно зростає.

Як стверджує науковець, наразі немає жодних підстав сподіватися, що захворюваність на COVID-19 в Україні знизиться: «Люди повністю розслабилися, дедалі більше пасажирів без масок в транспорті, молодь гуртується компаніями по 20-30 осіб, а потім почнуться школи, університети і сподіватися можна тільки на погіршення. <…> У багатьох країнах, де був карантин не карикатурний, а нормальний (а я наполягаю, що в Україні – карикатурний), пік був, минав і перша хвиля закінчувалася. Це фактично вся Європа і багато штатів США. Захворюваність впала до певного фонового рівня, і він, до речі, не нульовий – у Франції, наприклад, кількість нових випадків ніколи не була нижчою 250 на день. Зараз у Європі починається другий пік. А в Україні піку не було, був якийсь максимум у травні, потім все пішло на спад, але оскільки карантин імітаційний, цей спад йшов дуже-дуже повільно. Якби досі сиділи на суворому карантині, захворюваність може й впала б до нуля, але до липня ніхто б не висидів. Коли всі карантинні заходи відмінили, пішов підйом захворюваності. Не друга хвиля, а продовження першої. Це як прийом антибіотиків при ангіні – приймаєш, стало краще, відмінив препарат і тебе знов накриває, бо не долікувався. <…> Є  емпіричне спостереження, що порівняно з березнем-квітнем зменшилась летальність у світових масштабах. Зростає загальна кількість хворих, але при цьому кількість смертельних випадків зростає не так швидко, як можна було екстраполювати за даними квітня. З чим це пов’язано, незрозуміло, але схоже, це не мутація вірусу, яка робить його менш смертоносним, а соціальні фактори. Хворіють не ті верстви населення, для яких він найбільш небезпечний. Перший удар припав на групи ризику – людей похилого віку, а зараз епідемія перекочувала в країни третього світу, де не так багато мешканців 60+, а молоде населення хворобу переносить краще. В Індії, Бразилії не так багато пенсіонерів за 60, як в італійському Бергамо. Вірус, звісно, мутує, але поки не кардинально».