В інтерв’ю програмі «Є тема» Інтернет-видання «Новини Донбасу» заступник директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України член-кореспондент НАН України Євген Головаха пояснив, як українське суспільство оцінює дії влади з протидії поширенню епідемії COVID-19, чому чимало людей довіряє конспірологічним теоріям і чи варто цензурувати інформаційний простір.
За результатами опитування, проведеного нещодавно Київським міжнародним інститутом соціології, 46% українців вважають, що влада успішно протидіє поширенню пандемії, водночас 43% респондентів дотримуються протилежної думки. «Гадаю, ці цифри цілком релевантні. За моїми спостереженнями, наше суспільство дійсно поділене на приблизно рівні частини, одна з яких схвалює вжиті у зв’язку з епідемію заходи, а інша – невдоволена ними. Та річ у тім, що така ситуація не лише в Україні, а й у світі: люди, які більше постраждали від карантинних обмежень, схиляються до думки, що коронавірусній інфекції протидіють неадекватно; і навпаки, ті, хто страждає від карантину менше і/або усвідомлює небезпечність пандемії, вважають жорсткі заходи виправданими. Та оскільки останнім часом обмеження пом’якшилися, то, думаю, змінюватиметься і громадська думка.
Якщо захворюваність спадатиме, більшість обмежених на час пандемії видів діяльності відновляться, а українцям дозволять в’їзд до країн ЄС, то це буде очевидним і об’єктивним показником успішності дій влади. Погіршення ж ситуації підігріватиме критичні настрої населення. Так відбувається не тільки в політиці – провали чи невдачі керівництва будь-якої організації сприймаються так само».
«У світі значна частина людей підтримує так звані конспірологічні теорії походження вірусу. Між іншим, є такі люди і серед експертів, – зауважує вчений. – Виникнення таких «теорій» спричинене новизною, недостатньою дослідженістю та важкими наслідками коронавірусної інфекції. Згадаймо епідемії холери в Російській імперії: тоді дуже популярною була версія про те, що розповсюджувачами хвороби є самі лікарі, які нібито навмисно заражають людей. Холерні бунти нерідко супроводжувалися вбивствами лікарів.
Крім того, Інтернет – як відкритий інформаційний простір – виконує двоїсту функцію: з одного боку, просвітницьку, з іншого – уможливлює швидке поширення конспірологічних матеріалів. Ба більше, спроби великих соцмереж заборонити подібні дописи наштовхнулися на звинувачення в запровадженні цензури. Користувачі Інтернету з великою підозрою ставляться до будь-яких спроб обмежити поширення інформації, навіть сумнівної. Я загалом підтримую боротьбу з фейками. Але це вічна проблема – де закінчуються заборони цілковитого неадеквату, якого не повинно бути, й починається цензура. Межа тут дуже тонка. Ці питання має відслідковувати експертне співтовариство і за кожним конкретним випадком ухвалювати свій вердикт.
 |
Що більше каналів інформації пропагуватимуть раціональну точку зору, то краще. Я не великий любитель публічного життя, але виходжу на люди. Розумію, що маю додати свою краплю в загальне море раціональності. Якщо ми не підтримуватимемо у ЗМІ повідомлення, базовані на наукових знаннях і сучасних цінностях, то віддамо публічне поле діяльності на поталу авантюристам, людям, які поширюють сьогодні уявлення, що вважались адекватними у Середньовіччі і руйнують засади нинішнього життя. ЗМІ мають активно з цим боротися».
Відеозапис доступний за посиланням:
https://youtu.be/fVCf3nX_dCY?t=898 Ілюстрації – з відкритих Інтернет-джерел