View message

Президія та Відділення фізики і астрономії НАН України з глибоким сумом сповіщають, що 25 серпня ц.р. на 91 році пішов із життя відомий вчений у галузі фізики магнітних явищ, статистичної фізики, фізики твердого тіла і фізики нелінійних явищ, організатор науки, заслужений діяч науки і техніки УРСР, Герой України, академік НАН України

Віктор Григорович БАР’ЯХТАР

Становлення і весь життєвий шлях його як ученого тісно пов’язані з Національною академією наук України. З 1954 по 1973 р. він працював у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР, де пройшов шлях від наукового співробітника до доктора фізико-математичних наук, професора, начальника лабораторії. З 1973 р. по 1982 р. В.Г. Бар’яхтар працював в Донецькому фізико-технічному інституті АН УРСР, де керував відділом (1973-1982 рр.) і був заступником директора з наукової роботи (1975-1979 рр.). У 1978 р. його обирають головою Донецького наукового центру і членом Президії АН УРСР. У 1982 р. Віктор Григорович переїхав на роботу до м. Києва у зв’язку з обранням академіком-секретарем Відділення фізики і астрономії АН УРСР. З 1982 р. по 1985 р. він був також керівником відділу в Інституті теоретичної фізики АН УРСР, а з 1985 по 1989 р. – директором Інституту металофізики АН УРСР. З 1990 р. В. Г. Бар’яхтар – віце-президент АН УРСР, а з 1991 – перший віце-президент НАН України. З 1995 до 2015 р. він був першим директором Інституту магнетизму НАН України та МОН України, а з 2015 року – почесним директором цього Інституту.

В.Г. Бар’яхтар створив велику наукову школу: серед його учнів – 32 доктори наук, 10 лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, керівники науково-дослідних інститутів НАН України, академіки та члени-кореспонденти.

В.Г.Бар’яхтар приділяв багато уваги проблемам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також створенню низки організацій, інститутів та факультетів різних наукових напрямів.

Різнопланова, активна та плідна діяльність В.Г. Бар’яхтара отримала заслужене визнання. Він – лауреат Міжнародної премії ім. М.М. Боголюбова Об’єднаного інституту ядерних досліджень (Дубна, Росія), премії ім. Л.Д. Ландау італійського фізичного товариства, премії Міжнародної федерації вчених і Наукового католицького фонду Святого Валентина (Італія). Римський папа Іоанн Павло Другий нагородив його своїм пам’ятним знаком за роботи з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, він має Диплом ООН за вагомий особистий внесок у виконанні міжнародних Чорнобильських програм. Йому тричі в 1972, 1986 та 1999 рр. присуджували Державні премії України у галузі науки та техніки. В.Г. Бар’яхтар – лауреат премій ім. К.Д. Синельнікова, ім. Н.М. Крилова, ім. М.М. Боголюбова та ім. С.І. Пекаря НАН України. Віктор Григорович нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, орденом Леніна, орденом Ярослава Мудрого V ступеня, Золотою медаллю ім. В.І. Вернадського НАН України, Золотою медаллю ім. К.Д. Ушинського НАПН України та є повним кавалером ордена «За заслуги». Він – один із засновників і перший президент Українського фізичного товариства. У 2003 р. Віктор Григорович Бар’яхтар обраний почесним членом Європейського фізичного товариства.

Світла пам’ять про академіка НАН України Віктора Григоровича Бар’яхтара збережеться в серцях всіх, хто його знав.

Висловлюємо щире співчуття рідним, близьким та колегам Віктора Григоровича у зв’язку з тяжкою втратою.

Прощання з В.Г. Бар’яхтаром відбудеться 28 серпня 2020 року з 10⁰⁰ до 12⁰⁰ в приміщенні Великого конференц-залу НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 55). Поховання – на Байковому кладовищі.

Президія Національної академії наук України

Відділення фізики і астрономії НАН України