View message

10 вересня 2020 року в Києві відбувся «Національний круглий стіл» на тему «Культура діалогу» – перший із серії круглих столів, де обговорюватиметься побудова конструктивного і якісного діалогу між українцями. Захід ініціювало Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) України.

Координатором першого установчого круглого столу став директор Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко.

Серед учасників події також – заступник директора Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Сергій Йосипенко, науковий співробітник відділу соціальної філософії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України кандидат філософських наук Віталій Нечипоренко.

Під час круглого столу член-кореспондент НАН України Анатолій Єрмоленко наголосив: «Мета суспільного діалогу – це досягнення порозуміння щодо найголовніших цінностей. І тут принципово уникати маніпуляцій і примусу. Нам важливо виокремити ті форми діалогу, де ми можемо порозумітися. Бо насправді мета діалогу – це досягнення порозуміння. Суперечка можлива, коли з’являються певні компроміси, але здебільшого в суперечці якраз інші розглядаються як суперники, коли важливо перемогти. І тому для нас, коли ми обговорюємо різні проблеми, суспільно вагомі, вкрай важливо досягти порозуміння, а ще краще – консенсусу з приводу найголовніших цінностей, норм, інституцій». За його словами, тут потрібна культура діалогу, оскільки коли ми досягаємо порозуміння, вкрай важливим є визначення, яким чином ми його досягли. «Якщо згадаємо певні режими – диктаторські, націонал-соціалістичні, комуністичні, – це теж була певна згода, але ця згода фактично досягалась на основі хибних комунікацій. Отже, не просто ми маємо досягти згоди, а яким чином ми маємо і можемо це зробити. Ми маємо тестувати, чи не було тут примусу, ідеологічного примусу, різних форм маніпуляцій свідомістю і комунікаціями. Це і постає нашою проблемою, нашим найважливішим питанням», – сказав філософ, уточнивши при цьому, що цим займається філософія дискурсу, яка водночас є і морально-етичною філософією, дискурс – це аргументативний діалог.

Анатолій Єрмоленко також звернувся до суспільних практик ведення політичного діалогу, наголосивши, що ток-шоу здебільшого не приводять до порозуміння і не сприяють діалогу, порушуючи будь-які норми.

Учений наголосив, що мають бути певні правила, які входять в таке поняття, як культура діалогу, і нагадав їх: «Це повага до опонентів; це увага до їхніх аргументів, коли не залишається поза увагою будь-який розумний аргумент; відкритість стосовно учасників діалогу; відсутність примусу, як внутрішнього, так і зовнішнього – якщо ти дискутуєш, якщо це діалог, то ти маєш усвідомлювати, а чи не тиснуть на тебе зовні, а чи не постає головним тут твій якийсь приватний інтерес, чи ти не хочеш мати певний зиск в цьому діалозі через досягнення певного компромісу зі співбесідником. Це якраз вкрай важливо». Анатолій Єрмоленко також додав, що, коли ми дискутуємо, треба мати на увазі і певні принципи, а саме: зрозумілість, правдивість, істинність і правильність.

Нехтування ж цими принципами та правилами відбувається через хибну опозицію «друг-ворог»: «Особливо в політичній сфері у нас діє принцип «друг-ворог». І це певний атавізм, який ми маємо долати. У політичних дискусіях має працювати інший принцип, який визначає іншого не як ворога, а як партнера по дискусії. І тоді у нас є певні шанси досягти згоди і порозуміння в суспільстві».

Серед доповідачів також активну участь брав заступник директора Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України доктор філософських наук Сергій Йосипенко. Він наголосив: «Діалогу потрібно навчатися, але не в плані заслуховування лекції, а на практиці. Наш звичай не чути один одного можна замінити тільки звичаєм чути один одного, а звичай звертатися тільки до своїх інтересів та емоцій – на звичай до спільного інтересу та розуму. Отже, це потрібно практикувати всім разом і на всіх рівнях. Такий дискурс можна практикувати усюди. Більше того, наше сучасне життя штовхає нас до цього: ОСББ, кооперативи, місцеві органи влади – неможливо знайти виходу в таких буденних ситуаціях, якщо не практикувати діалог. Діалог – це не та форма, якій можна навчитися і застосовувати час від часу, коли це потрібно, це звичайно, який треба практикувати постійно. Я би навіть сказав, що діалог немає цілі поза собою».

Довідково.

Згідно інформації, опублікованій на офіційній сторінці цього заходу, програма «Національного круглого столу» спрямована на:

– визначення суспільно дражливих ідеологічних розбіжностей в Україні з метою їхнього внутрішнього залагодження;

– залучення ширших інтелектуальних, університетських, професійних, громадських середовищ країни до суспільних дискусій;

– пошук алгоритмів суспільно прийнятних рішень для пом’якшення конфліктних ситуацій в культурних, ідеологічних, регіональних, історичних, мовних, релігійних, громадських та інших внутрішніх протистояннях;

– пошук, обговорення, і просування модернізованих світоглядних цінностей з метою утвердження конкурентоспроможності України в глобалізованому світі;

– зміцнення внутрішньої єдності українського суспільства з метою посилення внутрішніх і зовнішніх позицій України, зокрема здатності протистояти російській агресії;

– пропозиції до державних органів влади щодо модернізованої гуманітарної політики в Україні з метою як збереження історичної і культурної спадщини, так і посиленню входження України в світову культуру.

Ініціатива МКІП передбачає проведення семи круглих столів у різних містах України – Києві, Одесі, Харкові, Чернівцях, Острозі, Кривому Розі та Полтаві.

Докладніша інформація:

За інформацією медійної платформи «Укрінформ»