26–29 серпня 2020 року у Львові тривав один із наймасштабніших українських щорічних наукових заходів – VІIІ Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2020). В її межах відбулися також Інформаційна сесія програм «Horizon2020» і COSME (та її підпрограми EEN (Enterprise Europe Network), (COSME & EEN)), а також захід «Virtual NANO–2020» для інноваційної підтримки та міжнародної кооперації. Конференція проводилась у комбінованій (офлайн-онлайн) формі: зокрема, 26-27 серпня 2020 року вона відбулась у Львівському Будинку вчених у традиційному форматі з онлайн-трансляцією на платформі Zoom та Youtube-каналі.
Цьогорічну конференцію організували Інститут фізики НАН України, Національний університет «Львівська політехніка», Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція), Тартуський університет (Естонія) та Представництво Польської академії наук у Києві – за підтримки Консорціуму «EEN-Ukraine». У режимі офлайн захід відвідало близько 100 науковців, перший день трансляції на Youtube-каналі вже переглянуло понад 1500 користувачів із різних країн світу, а всього для участі у конференції зареєструвалося близько 500 осіб.
Під час урочистого відкриття учасників конференції привітали ректор Національного університету «Львівська політехніка» доктор технічних наук, професор Юрій Бобало, голова Наукової ради Національного фонду досліджень України, завідувач відділу когерентної і квантової оптики Інституту фізики НАН України академік Леонід Яценко та засновниця конференції НАНО-2020, завідувач відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.
 Вітальні слова від членів організаційного комітету конференції НАНО–2020 |
Пленарне засідання розпочалося з виступу професора Коледжу фізики та оптоелектроніки Шеньчженського університету (Китай) Тимоша Огульчанського, про нанокомплекси, що випромінюють в інфрачервоному діапазоні. Таке інфрачервоне випромінювання використовується як агент для біомедичної візуалізації, оптичної сенсорики й терапії.
 Онлайн-виступ Тимоша Огульчанського |
Загалом було виголошено 47 усних доповідей, серед яких – 15 пленарних. Зокрема, завідувач відділу пористих речовин та матеріалів Інституту фізичної хімії імені Л.В. Писаржевського НАН України доктор хімічних наук Сергій Колотілов представив доповідь про дослідження в галузі композитів 3d-металів та N-вмісних вуглецевих наночастинок для процесів каталітичного гідрування, амінування та циклізації.
 Офлайн-виступ Сергія Колотілова |
Професор Кентського державного університету (США) Олег Лаврентович презентував результати своїх досліджень у галузі наноструктурованих рідких кристалічних еластомерів для контролю топології живих тканин. Виступ професора Інституту фізики твердого тіла Латвійського університету Анатолія Попова стосувався базових властивостей та особливостей рекомбінації радіаційних дефектів у функціональній кераміці для ядерної енергетики. Відомий науковець, лідер дослідницької групи Інституту нанонауки Арагону, Університету Сарагоси (Іспанія) доктор Рауль Ареналь представив дослідження з теми «Структурний та хімічний аналізи одновимірних вуглецевих наноматеріалів на атомному рівні. Найцитованіший український учений, професор Дрексельського університету (США) Юрій Гогоці виступив із доповіддю «Максени – двовимірні будівельні блоки для матеріалів і технологій майбутнього».
 Презентація доповіді професора Юрія Гогоці |
Головною родзинкою конференції став виступ лауреата Нобелівської премії в галузі хімії 1981 року, професора Корнельського університету (США) Роалда Гоффмана – про «Невеликі, але сильні й інтенсивні уроки хімії для нанонауки».
 Онлайн-виступ нобеліата Роалда Гоффмана |
Виступи професора Роалда Гоффмана й усіх пленарних доповідачів можна переглянути за лінком:
https://youtu.be/0tYVDh6UMJM. Тематика доповідей учасників конференції охопила чимало актуальних напрямів нанонауки, серед яких: нанокомпозити й наноматеріали; нанохімія та біотехнологія; наноструктурні поверхні; нанофізика; нанооптика і фотоніка; наноплазмоніка та поверхнево підсилена спектроскопія.
Секцію «Наноплазмоніка та поверхнево підсилена спектроскопія» було представлено, серед іншого, такими дослідженнями, як: LSPR (Localized surface plasmon resonance, локалізований поверхневий плазмонний резонанс) – масив наночастинок як чутливий шар у чіпі на основі MIP (Molecularly imprinted polymers – полімери з молекулярними відбитками) для виявлення вибухових речовин; ефект впливу хімічного складу та товщини плівок MgxZn1-xO на плазмон-фононну взаємодію в структурах MgxZn1-xO / 6H-SiC.
Секцію «Нанокомпозити та наноматеріали» учасники конференції презентували, зокрема, такими результатами: модифіковані пористими речовинами нанопористі метали як альтернатива дискретним наноструктурам; Раманівська характеристика нанокристалів типу Cu2ZnSnS4, отриманих при різних параметрах колоїдного синтезу; наностержні оксиду заліза з наночастинками золота; термін служби наноелементів карбін-графену; спектроскопія підводного електричного іскрового розряду між металевими гранулами; синтез і дослідження нанодіоксиду марганцю з шаруватою структурою як адсорбента для селективного видалення іонів стронцію з водного розчину; впливу допування Eu3+ та F- на структуру й оптичні властивості оксидів цирконію; аморфна та наноструктурована стрічка на основі Zr.
У секції «Нанорозмірна фізика» доповідалося про результати щодо аномально посиленого термічного шуму в квантових кільцях; магнітокалорійного ефекту у багатошарових плівках Gd з різною орієнтацією субстрату; впливу кулонівської взаємодії на частотний спектр поверхневих плазмонів у структурах діелектрик / метал / діелектрик та інше.
У секції «Фізико-хімічна наука наноматеріалів» учасники конференції розповідали, зокрема, про: ієрархічні цеоліти як ефективні каталізатори для заміщеної дегідратації 4-бром-2,3-дигідро-1Н-інден-1-олів; вплив замісників на фотореактивну поведінку метакрилових полімерів, що містять 8-гідроксихінолінові азобарвники у бічному ланцюзі; особливості термічної провідності молекулярних кристалів, утворених гнучкими молекулами; порівняння адсорбції та електрокінетичних властивостей систем фукоїдан / CaCl2 / TiO2 та фукоїдан / CaCl2 / Al2O3; міцелярні наноструктури блок-співполімерів зі слабо- та сильновзаємодійними блоками; нано-, мікро- та макроперетворення морських відкладів під впливом біоколоїдних процесів і нанотехнології їх збагачення й застосування; низькотемпературна теплоємність Со-вмісних шаруватих подвійних гідроксидів: магнітну аномалію Шотткі; покращення хімічних властивостей дизельного палива з використанням мікродобавок вуглецевих сфероїдальних наночастинок; фундаментальне дослідження впливу присутності амінокислот на моногідратні процеси оксалату кальцію в умовах, наближених до організму людини, тощо.
У секціях «Наноструктурована поверхня» та «Нанобіотехнологія для охорони здоров’я» було, в тому числі, представлено результати щодо: провалів провідності у спектрах точкового андріївського відбиття; самозібраних масивів рідкоземельних наносмуг у системі Ce / Mo (112); контролю руху топологічних дефектів у комірках рідких кристалів; оцінки компонентів шуму для протонного магнітно-резонансного відклику в просторовому відновленні характеристик багатопараметричних біологічних тканин; тонкої структури коливальної реакції окислення оксиду вуглецю на поверхні металевого каталізатора; колоїдних 2D-наноматеріалів (контроль форми та розмірів відкриває інтригувальні властивості) й інше.
Усього в межах конференції було виголошено 47 усних і представлено понад 200 стендових доповідей. Жваві наукові дискусії та обговорення тривали й онлайн, і офлайн.
За лаштунками конференції
Учасникам міжнародної конференції НАНО–2020 було запропоновано долучитися до пішохідної екскурсії «Лабіринтами львівських вулиць...» і відкрити для себе справжню красу старовинного Львова – Міської Ратуші, Італійського дворика, Латинського кафедрального собора в дуеті з каплицею Боїмів (усипальнею заможних міщан), Вірменського собору і його дворика (які утворюють неповторний куточок східної архітектури), Аптеки-музею (найстарішої зі львівських аптек), Львівської національної опери (архітектурної перлини міста).
 Заходи культурної програми конференції НАНО–2020 |
Крім того, у перший день роботи конференції відбулись Інформаційна сесія програми «Горизонт 2020» (Horizon 2020), програми COSME та її підпрограми EEN (Enterprise Europe Network), (COSME & EEN) щодо їхніх інструментів інноваційної підтримки та міжнародної кооперації, а також підготовлений Консорціумом EEN-Ukraine захід
«Virtual NANO-2020», що став платформою для комунікації вчених, новаторів, винахідників, розробників провідних інноваційних технологій, засновників стартап- і спіноф-компаній із різних країн світу (для участі в ньому зареєструвалося понад 200 представників інноваційної сфери з більш ніж 20-ти країн світу).
На офіційній церемонії закриття конференції було підбито підсумки заходу й обговорено плани на майбутнє. Перед ученими виступила засновниця й голова локального організаційного комітету цієї конференції кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко. «Незважаючи на СOVID-2019 міжнародна конференція НАНО-2020 пройшла успішно і стала майданчиком для наукових дискусій та обміну новими знаннями між представниками наукової сфери з понад 20-ти країн світу», – наголосила вона.
 |
За підсумками конференції статті всіх її учасників уже багато років публікуються в журналі з відкритим доступом «Nanoscale Research Letters» (імпакт-фактор – 3.13) та інших фахових виданнях – «Applied Nanoscience» (імпакт-фактор – 2.99), «Molecular crystals and liquid crystals» (імпакт-фактор – 0.63), «The European Physical Journal Plus» (імпакт-фактор – 2.24), а також у збірнику матеріалів конференції, який щорічно (починаючи з 2012 року) публікується у видавництві «Springer». Cлід зазначити, що серія книг «Springer Book» із матеріалами конференції користується великим попитом серед читачів. Зокрема, опублікований цим видавництвом збірник матеріалів конференції НАНО–2016 завантажувався вже понад 54 тисячі разів та увійшов до підбірки «Топ 25% найпопулярніших книг Springer».
У цілому, конференція НАНО–2020 традиційно стала важливою подією для української науки і, як сподіваються організатори, посприяла налагодженню співпраці між ученими з різних країн.
P.S. Проведення заходу стало можливим завдяки злагодженій роботі членів організаційного комітету та тісній взаємодії між співорганізаторами. Цьогоріч основними організаційними питаннями опікувались Інститут фізики НАН України та Національний університет «Львівська політехніка». Це – чудовий приклад співпраці між академічною науковою установою та закладом вищої освіти.
Корисні посилання:
За інформацією Інституту фізики НАН України