Ректор Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” академік НАН України Михайло Згуровський у розмові з журналістами газети “Світ” розповів про новий навчальний рік у НТУУ, його особливості, а також поділився власним баченням щодо майбутнього розвитку української науки.
“Насамперед хочу сказати, що велика системна похибка створювати відомчий бар’єр між університетською й академічною наукою. Розвинутий світ не має такого поділу. <…> Зараз треба зняти перепони і навпаки звести мотиватори для того, щоб працювати разом, створювати єдине дослідницьке середовище, хай і залишаючись адміністративно в своїх статусах. У Академії наук є величезні напрацювання і величезний досвід, в університетах є ті, кому належить майбутнє, в тому числі й у науці, — це молодь. Поєднання зусиль — єдиний ефективний шлях”, - зазначив М. Згуровський під час інтерв’ю.
Він також наголосив, що в тому, що відбувається з наукою, значною мірою винна не сама наука. “Недопрацювання слід покладати й на вищу політику держави. Якщо ми відповідаємо на запитання, якою має бути країна, то наступне запитання, а що для цього зробити? Якщо ми хочемо мати високотехнологічну країну, то без науки це неможливо. Повинні з’явитися політичні законодавчі мотиватори — створювати нове, і завдяки цьому рухатися вперед. Завдання держави — закласти ці мотиватори, закласти таку промислову, інтелектуальну політику, яка вимагатиме нових ідей, винаходів, технологій і базуватиметься на талановитому людському капіталі”, - переконаний академік.
Що вибору президента та свого майбутнього шляху розвитку, який невдовзі доведеться зробити Академії, то Михайло Згуровський зазначив наступне: “Я дуже хотів би, аби в Україні збереглася НАН України як дуже важлива, поважна інституція, яка б забезпечила прогрес і розвиток країни і суспільства. І розумію, що це значною мірою залежатиме від бачення стратегії розвитку, вбудованості науки у переорієнтацію країни з того стану, в якому вона знаходиться, на економічний і суспільний розвиток на критичних новітніх знаннях. За рахунок цього відбуватиметься прогрес. Такою має бути головна мета, від якої пролягатимуть всі інші кроки.
Колосальна заслуга Бориса Євгеновича Патона, її багаторічного президента, в тому, що він зберіг наукові школи, інститути, бази. Це те, що повинно спрацювати далі.
Однак, дуже б не хотілося, щоб обговорення звелося до консервування попередньої моделі НАН України й обговорення справді суттєвих проблем, які існують: мізерного фінансування, байдужості держави, відтоку молодих кадрів… Але головне не це. Потрібні нові ідеї і нове бачення не тільки науки в державі, а й науки як частини суспільства, яка проникає в нього і рухає його.
Переконаний, що в нашій Академії наук і в наших кандидатів в її президенти достатній потенціал і можливості не тільки вибудувати таку стратегію, а й спільними зусиллями реалізувати її”.
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ'Ю Джерело: газета “Світ” (№ 33-34 (1117-1118), вересень 2020 р.)