29 січня 2020 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Учасники зібрання заслухали дві доповіді.
З питання «Формування українського сегмента Європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі» виступила заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України доктор технічних наук Наталія Куссуль.
У своїй доповіді вона висвітлила важливі результати досліджень у галузі космічних інформаційних систем і технологій, методів оброблення аерокосмічних даних.
Дослідження Землі з космосу, зокрема ті, що пов’язані з моніторингом стану земель, придатних для сільського господарства, моніторингом стану повітря, водойм тощо останнім часом набувають все більшого значення. Зараз такі спостереження набули ще більшої актуальності у зв'язку зі збільшенням негативних змін екологічного стану планети.
В установах НАН України накопичено великий досвід використання інформаційних технологій для таких досліджень. Зокрема, Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України успішно бере участь у виконанні проектів Рамкових програм Єврокомісії, є базовою установою-виконавцем національного сегмента проекту ERA-PLANET програми Горизонт-2020.
Розроблені в Інституті моделі машинного навчання впроваджуються в проекті Світового банку «Підтримка прозорого землекористування в Україні». Результати супутникового моніторингу використовуються Київською міською держадміністрацією для інформування населення та відповідних служб про екологічний стан міста, формування та реалізації екологічної стратегії Києва.
Отож, подальший розвиток Європейського дослідницького простору у сфері спостереження Землі з впровадженням сучасних технологій супутникового моніторингу є вкрай важливим. Він дасть можливість забезпечити інноваційний розвиток української економіки, здійснювати супутниковий моніторинг землекористування в Україні та надавати об’єктивну й оперативну інформацію органам державної влади, а також гідно представляти нашу державу в міжнародних наукових програмах Єврокомісії та Європейського космічного агентства.
З питання «Щодо створення музею науки в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» виступив генеральний директор Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») академік Микола Шульга.
У своїй доповіді він відзначив важливість збереження наукової спадщини, а також необхідність популяризації наукової діяльності, підвищення інтересу громадськості, і перш за все молоді, до науки.
Харківський фізико-технічний інститут відомий в усьому світі як своїм славетним минулим, так і сучасними розробками в галузі матеріалознавства, ядерної фізики, фізики плазми та теоретичної фізики. В його стінах працювала ціла плеяда видатних учених зі світовим ім’ям – Л.Д.Ландау, І.В.Обреїмов, А.К.Вальтер, О.І.Лейпунський, К.Д.Синельников, Л.В.Шубніков, І.В.Курчатов, Г.Д.Латишев, Є.М.Ліфшиц, І.М.Ліфшиц, А.О.Слуцький, В.Є.Іванов, О.Я.Усиков, С.Я.Брауде, Д.В.Волков, О.І.Ахієзер, О.Г.Сітенко, Б.Г.Лазарєв, Я.Б.Файнберг, В.Ф.Зеленський, Б.І.Вєркін, І.Я.Померанчук, О.О.Галкін, А.Ф.Приходько та інші. Тому ініціатива зі створення музею науки саме тут – є цілком виправданою та своєчасною.
Академік Микола Шульга зазначив, що основне завдання музею – знайомство громадськості з науковими досягненнями ННЦ «ХФТІ», його історичним минулим та сучасними розробками. У музеї планується проведення оглядових та тематичних екскурсій, занять зі школярами та студентами.
Президія НАН України відзначила важливість та своєчасність такої ініціативи ННЦ ХФТІ щодо створення музею науки та рекомендувала й іншим науковим установам активізувати роботу зі створення експозицій про їхню діяльність та забезпечити доступ до них громадськості.
Насамкінець учасники засідання розглянули низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було розглянуто питання проведення сесії Загальних зборів НАН України, під час якої будуть підбиті підсумки діяльності Академії за п'ятирічний період та проведені вибори нового складу Президії НАН України.
Цього року вибори Президента та членів Президії НАН України проводитимуться за новою редакцією Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та новим Статутом Академії, прийнятим у 2016 році. Тому цей процес буде відбуватись з деякими відмінностями від усіх попередніх років.
За результатами обговорення Президія НАН України прийняла проект постанови, у якому, зокрема, визначено строки, найголовніші засади процесу виборів та окремі деталі процедури.
Окрім цього, на засіданні було заслухано питання про результати оцінювання діяльності академічних наукових установ, яке здійснювалося експертними комісіями відповідно до Методики оцінювання ефективності діяльності установ НАН України протягом другої половини 2019 року. Оцінювання пройшли 15 наукових установ та 130 їхніх наукових підрозділів.
Загалом за минулий рік оцінювання пройшли 39 установ НАН України, в тому числі 352 їхні підрозділи. З оцінених установ 32 (82%) було віднесено до категорії «А» (установи-лідери за багатьма науковими напрямами), 7 (18%) – до категорії «Б» (установи, що займають стабільні позиції на національному рівні). На 2020 рік заплановано оцінювання ще 16 установ.
Фото: Прес-служба НАН України