Семен Єсилевський зазначає: «Почати слід з того, що критерії потрапляння до різних карантинних зон мають бути чітко визначені на довгий період часу, скажімо, на пів року, а не мінятися кожні кілька тижнів. Суть адаптивного карантину в тому, щоб ефективно згладжувати сильні спалахи в окремих регіонах. Для цього треба спостерігати динаміку протягом місяців, бо епідемічний процес має велику інерцію, і ефект від введених обмежень починає проявлятися лише за кілька тижнів. Якщо критерії зонування довільним чином переглядаються в залежності від політичної кон’юнктури, то введення зон узагалі втрачає будь-який сенс».
На думку ученого, в серпні-вересні в Україні склалася ситуація, коли відкрито саботувались карантинні обмеження в помаранчевих та червоних зонах: «Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України чи то не могло нічого з цим вдіяти, чи просто не хотіло. Який сенс у поділу на зони, коли декларовані обмеження ніхто навіть не збирається виконувати? На мою думку, нові критерії поділу на зони були введені саме для того, щоб ніхто не потрапляв до червоної, і не треба було пояснювати, чому ж суворі обмеження на практиці ніхто не виконує і не несе за це жодної відповідальності. Нині зонування існує виключно «для галочки». По-суті, жодних централізованих карантинних заходів щодо контролю за епідемією в Україні немає. Залишилися лише такі точкові ситуативні дії, як закриття окремих шкіл чи підприємств, де виявлено спалахи, але вони не дуже ефективні», — вважає науковець.
Крім цього, МОЗ України змінив протоколи щодо госпіталізації хворих та проведення планових операцій. Тепер необов’язково здавати тест на коронавірус, приміром, якщо пацієнт потрапляє до лікарні на планову операцію: «Ситуацію ще більше погіршує рішення скасувати обов’язкове ПЛР-тестування при плановій госпіталізації. Можна лише здогадуватися, навіщо його ухвалили, бо з наукової та медичної точки зору — це безглуздя. Одна з можливих причин — критична нестача безоплатних тестів, — вважає Семен Єсилевський. — Вимога обов’язкового тестування, разом з необхідністю платити за це чималі гроші, сприймалася людьми дуже негативно, але замість розв’язання проблеми з тестами, МОЗ України просто скасувало тестування при госпіталізації».
Як прогнозує науковець, це призведе до того, що безсимптомні носії та люди з легкою формою хвороби потраплятимуть у звичайні неінфекційні лікарні і заражатимуть лікарів та інших пацієнтів: «Як наслідок цілі відділення доведеться закривати на карантин, ми ризикуємо потрапити в ситуацію, коли на всю область немає жодного стаціонару, куди можна покласти людину з інфарктом чи гострим панкреатитом — усі профільні відділення закриті на карантин. Про ризики для лікарів годі й казати. Кожний хворий у стаціонарі стає для персоналу грою в російську рулетку, адже кардіолог чи офтальмолог не може працювати в ізолюючому костюмі, та в них і немає цих костюмів».
Так чи так Україна мусить повернутися до суворих карантинних обмежень, так званих локдаунів. На цьому сходяться більшість медиків та науковців: «На сьогодні іншого способу стримати епідемію, ніж введення досить суворих карантинних обмежень, які неухильно виконуються по всій країні, нема. Зараз чітко встановлено, що максимальний ризик зараження несуть масові заходи в закритих, погано вентильованих приміщеннях, тому слід заборонити як мінімум роботу розважальних закладів, концерти, спортивні заходи з глядачами, богослужіння, очне навчання в старшій школі та університетах тощо. Конче необхідно забезпечити неухильне носіння масок у всіх громадських місцях замість тієї профанації, що є сьогодні. Проте я сумніваюся, що влада здатна зараз ввести такі обмеження та домогтися їх виконання», — додає Семен Єсилевський.
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією газети «День»