 |
Учена пояснює чи є щось спільне між кухнею та лабораторією: «Так, це гарно підмічено! Лабораторія справді має багато чого спільного із кухнею. На ній є лабораторний посуд, його теж доводиться мити. А приготування робочих розчинів де в чому нагадує кулінарні процеси. Мікробіологи займаються доволі різною роботою. Кожна партія молочних чи м’ясних продуктів, кондитерських виробів та навіть вода піддаються мікробіологічному контролю. Це убезпечує людей від харчових отруєнь. Адже нашу їжу любимо споживати не лише ми, а й мікроби навколо нас. Мікробіологи також задіяні на виробництвах. Перше, що спадає на думку, – виноробство та сироваріння. Але цим не обмежується. До прикладу, лимонна кислота, бета-каротин, інсулін та ряд антибіотиків виробляються за допомогою мікробів. Перш ніж говорити про користь та шкоду від мікробів, необхідно розібратися, в чому різниця між мікробами, мікроорганізмами, бактеріями та вірусами. Слова мікроби та мікроорганізми – найбільш загальні терміни. Вони об’єднують усе живе, що невидиме для людського ока. Тут і найпростіші добре знайомі нам амеби та туфельки, мікроскопічні гриби (дріжджі, пліснява) і бактерії. Бактерії – мікроорганізми, які не мають ядра та ряду органел, притаманних для ядерних організмів – у тому числі, людей. А віруси взагалі знаходяться на межі живої і неживої природи, бо не мають клітинної будови і не проявляють ознак живого поза межами клітин».
Олена Лівінська розказала про мікробів на кухні: «На кухні ми не лише готуємо та їмо. Сюди ми також приносимо продукти, а разом із ними – небажані мікроорганізми. Тому важливо контролювати траєкторію їх переміщення. Сире м'ясо, рибу, яйця не варто викладати на поверхні, де лежать інші продукти, хліб та посуд. Усі тарілки, в які ви кладете ці продукти, потрібно ретельно очищувати миючим засобом. Яйця варто зберігати у контейнері та на окремій полиці холодильника. Щодо яєць, люди часто забувають про потенційні небезпеки, які несе цей продукт. У магазині ми бачимо їх вже запакованими, і через це навіть не думаємо про те, звідки яйця взагалі беруться. А фасують і продають їх немитими. Усе тому, що поверхня яйця має пористу структуру, і після миття воно швидко псується. Губка для миття посуду дуже детально відображає бактеріологічний спектр кухні і може доволі багато розповісти про гастрономічні уподобання родини. Харчові звички на ній відображені, як на полотні. Так, у тих сім’ях, де їдять більше м'яса, на губці будуть переважати кишкова паличка і патогенні мікроорганізми, джерелом яких якраз і є сире м'ясо. Губку варто змінювати раз на тиждень. Але якщо ви бачите, що після двох-трьох днів інтенсивного користування вона вже доволі зношена, то час взяти нову. Проте водночас постає інша проблема – часта зміна губки збільшує кількість сміття, що шкодить довкіллю. Тому краще обирати целюлозні губки, які розкладаються завдяки життєдіяльності тих же мікробів. Окрім губок не дуже бажані для нас бактерії можуть жити практично на всьому, чого ми часто торкаємося готуючи їжу. А також в раковині, холодильнику та мікрохвильовій печі. Тому ручки на кухонних меблях, плиті, холодильнику, мікрохвильовці слід час від часу мити. Для сирих м’яса та риби потрібно мати окрему дошку, а кухонні рушники міняти щодня. Також варто слідкувати за вологістю – не лише кухні, але й всієї квартири. Коли рівень вологи підвищується, спори плісняви, які зазвичай мирно літають у по кімнаті та живуть на поверхнях, починають проростати. Через це спор стає більше, повітря забруднюється, зростає навантаження на дихальну систему. Наш організм намагається позбутися сторонніх часток за допомогою кашлю, чхання. Тривале сусідство з пліснявою шкодить людині, адже грибні метаболіти можуть призвести до алергій та бути тригером для розвитку астми. Найпоширеніший продукт на кухні – це хліб. Чи може він приховувати якісь небезпеки? Найперше, що може статися «не так» із хлібом – він може запліснявіти. Споживати такий хліб не варто. Навіть якщо ви відрізали від нього зіпсовані частини. Видимі плями плісняви – це лише маленька частина великого грибного міцелію, що вже встиг розростися у продукті. Таким хлібом можна отруїтися, адже деякі гриби плісняви продукують токсини. Пліснявого хліба ми боїмося, а за плісняву на сирі навіть доплачуємо. Як так? Є різні штами плісняви. Ті, що використовуються для отримання певних сортів сиру, є всебічно дослідженими і перевіреними. Вони безпечні, оскільки не продукують ні антибіотиків, ні мікотоксинів. Тобто різниця у тому, що пліснява на хлібі має невідоме походження, а пліснява у сирі – це промисловий штам. Тому, наприклад, дорблю їсти безпечно, бо він містить відому плісняву, а не ту, що випадково стрибнула на продукт у погребі чи вдома. Тож якщо у вас сам по собі зацвів звичайний сир, то його їсти не можна. До речі, сири з блакитною пліснявою містять багато насичених жирів та солі, тому їх варто вживати у невеликій кількості».
Учена також розповіла про ферментовані продукти, товари із довгим терміном придатності та про безпечність сухофруктів.
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією проекту «їzhakultura»