View message

Керівник Житомирської археологічної експедиції, старший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Андрій Петраускас в інтерв’ю журналістам інформаційного агентства "УНІАН" розповів про унікальні об’єкти, які археологи досі знаходять в українській землі.

Він, зокрема, поінформував про хід археологічних досліджень поблизу селища Городниця на Житомирщині, де наприкінці серпня цього року виявили скарб національного значення – 38 монет княжої доби, а згодом – ще й об’єкт площею близько гектара з п’ятиметровими укріпленнями – до цього часу невідоме городище часів Київської Русі.

“З літописними матеріалами ще не працювали, бо тільки повернулися з городища. Насправді ця пам’ятка мала там бути, її довго шукали. Адже сам топонім Городниці передбачає наявність укріплень давньоруського часу. Така топоніміка передбачає досить старе укріплення. Нарешті ми його знайшли.

Стосовно археологічних обстежень, пам’ятка має візуальні, добре зафіксовані рештки земляних укріплень, зафіксований чітко дитинець (центральна укріплена частина в місті на Русі), напільний вал”, - зазначив науковець.

Територія оборонних укріплень давньоруського городища в Городниці / Фото Андрія Петраускаса

Андрій Петраускас зауважив, що це городище належить до типу класичних мисових городищ. “Культурне нашарування давньоруського часу там представлене повною мірою: є матеріали 9-10 століть, навіть фрагменти, профілюючі частини посудин, які, попередньо, можна датувати й 8-м сторіччям.

Також на цьому місці дуже потужний шар 12-13 століть. Після того, як тут сформувався замок, він дав надпотужні культурні нашарування 17-18 століть – представлені фрагменти кераміки, кахлі, скляний посуд, монетні знахідки.

Аби такі знахідки на квадратний метр утворилися, потрібно, щоб був інтенсивний ритм життя на цій ділянці”, - розповів учений.

За його словами, роботи, які проводились під час останнього виїзду, мали розвідковий характер. Було проведено обстеження візуальних зон, ґрунту, підйомного матеріалу. Зачистки поверхонь, закладання шурфів цього разу не робили, тому що городище дуже специфічне. З одного боку – це житлова забудова, під землею можуть бути комунікації, кабелі зв’язку, труби з газом, водою. Тож ці поточні роботи потрібно узгоджувати з місцевою адміністрацією, яка знає сітку комунікацій. З іншого боку – центральна частина дитинця зайнята меморіальним комплексом загиблим у Другій світовій війні. Тобто, як зазначив Андрій Петраускас, є певні обмеження.

Вчені сподіваються, що все-таки найближчим часом буде проведено топозйомку місцевості та розроблено 3D-модель городища.

Андрій Петраускас переконаний, що місце має туристичний потенціал і може стати одним із ключових пунктів маршруту «Древлянські гради», який декілька останніх років набуває все більшої популярності.