 |
360 років тому – 17 жовтня 1660 року – була укладена Слободищенська угода між Річчю Посполитою та Військом Запорізьким. Тоді козацтво відмовилося від союзу з Москвою та знову уклало союз із Варшавою. Але сталося не так, як планували сторони. Ця угода стала одним із поворотних моментів у тому, що в українській історії назвали «Руїною». Слободищенській угоді передувала Слободищенська і Чудновська битви, в яких козацтво відіграло помітну роль. Так буває, що якась історична подія має далекосяжні наслідки, але лишається маловідомою. Одними з таких незаслужено забутих подій є битви під Чудновом та Слободищами, адже вони змінили баланс сил, а відтак Москва й Варшава в другій половині XVII століття поділили Україну по Дніпру, про які й розповів історик Дмитро Вирський: «Після смерті Богдана Хмельницького, перед кожним гетьманом стояло головне питання, надзавдання – закінчити війну. Можна сказати, як і зараз. Закінчення війни на прийнятних для України умовах – те, що вирішував кожний гетьман етапу «Руїни». Іван Виговський запропонував замиритися з Річчю Посполитою, якось мірою повернутися у старий дореволюційний світ на нових умовах. Україна ставала третім членом федеративної Речі Посполитої. По Люблінській унії було два – Польща й Велике князівство Литовське. А по Гадячу мало стати три. Юрій Хмельницький відновив консенсус в Україні, він сказав, що домовимося з Росією, але на нових умовах. Цей Переяслав-два закінчився повним крахом України Але не вийшло, й це не провина Виговського. Він знайшов національний консенсус, висунувши Гадяцькі статті. Але їх на польському сеймі сильно обрізали. Коли Гадяцькі пакти в урізаному варіанті привезли Виговському, то він сказав, що «ви смерть мені привезли». Він розумів, що національний консенсус тримається на первісному варіанті Гадяцьких пактів. І хоча він ще пробував втримати булаву, він сприймався як людина, програма якої програла. Необхідна була нова людина. Як часто буває, вирішили повернутися до кращих часів. А хто до того був гетьманом? Хмельницький. Кого хотів Хмельницький гетьманом? Сина Юрія. От повернули Юрія. Юрій Хмельницький відновив консенсус в Україні, він сказав, що домовимося з Росією, але на нових умовах. Відтак постало питання про укладення так званого Переяслава-два. Цей Переяслав-два закінчився повним крахом України. (...) Виговський був генеральним писарем при Богдані Хмельницькому та тримав всю дипломатію. А коли сам був гетьманом, то не призначав такої впливової людини, всю дипломатію тримав під своїм контролем. Тож зникнення Виговського призвело до того, що певною мірою навіть зникла традиція. Ніхто достоту не знав, а на яких умовах домовлялися в Переяславі у 1654 році. Минуло вважайте п’ять років: очевидців було багато, але не дуже знали документ. І сам Хмельницький, ще досить молодий, приїхав у Переяслав без попереднього тексту договору. Росіяни зробили чистий обман, підсунули нібито Переяславські статті, які були сильно відредаговані. У цей час низка правобережних полковників, які були на першому Переяславі, в тому числі й Богун, перебували на польському фронті. Підказати цьому недосвідченому політику, що його водять за ніс, не знайшлося кому. Він підписав Переяслав-два. Потім у старшин, які повернулися з фронту, була велика образа, що українців обманули. Наступним кроком мала бути війна з Польщею. В усіх попередніх кампаніях головною ініціативою була гетьманська. Богдан Хмельницький був старшим полководцем, Виговський себе поводив так само. А ця нова кампанія проти Польщі пішла за іншим сценарієм: ініціатива була в руках росіян. Російського воєводу Шереметьєва – дуже амбітна людина – молодий гетьман не влаштовував. Шереметьєв вважав себе більш досвідченим і підготованим до ведення кампанії. Він пішов першим, а напохваті мав бути Юрій Хмельницький. Дуже багатьох такий сценарій не надихав».
Далі вчений розказав про події битв під Чудновом та Слободищами, їхні наслідки та ключові політичні рішення того періоду.
Ознайомитися з повним текстом виступу За інформацією інформаційного ресурсу «Радіо Свобода»