Організатором круглого столу виступила Національна комісія зі стандартів державної мови.
Учасники:
– голова Національної комісії зі стандартів державної мови докторка філологічних наук Орися Демська;
– заступник голови Національної комісії зі стандартів державної мови кандидат філологічних наук Володимир Мозгунов;
– директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко;
– директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України доктор філологічних наук Богдан Ажнюк;
– член Президії НАН України академік НАН України Олександр Копиленко;
– старший науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України кандидат юридичних наук Анастасія Іванова;
– ректорка Академії адвокатури України докторка юридичних наук Тетяна Варфоломеєва;
– експерт, правник Громадської організації «Громадський рух «Соціальна єдність» Олег Чебаненко.
Теми до обговорення:
1. Юридичний термін у сучасному термінознавстві;
2. Роль державних, наукових установ та організацій громадянського суспільства у питаннях упорядкування української правничої термінології;
3. Засади взаємодії фахового середовища у питаннях стандартизації української правничої термінології.
Мета круглого столу – обговорити актуальні проблеми термінології права на понятійному та мовному рівнях, визначити принципи диференціації питомих українських, чужомовних, інтернаціональних термінів та терміноелементів у правових текстах.
Українська юридична термінологія потребує мовної й поняттєвої стандартизації в умовах відходу від російського впливу й потрапляння під європейський вплив. На цьому наголосили науковці на круглому столі.
«Відбувається зміна семантичного коду української мови – тобто, зміна змісту багатьох понять. Відбувається прощання в дуже ускладненій формі з російським мовно-культурним кодом, і це пов’язано так само з термінологією. Не йдеться про окремі терміни й сполуки, а головно – про виформування національних картин термінологічних систем. У правничій термінології це особливо актуально, оскільки відбувається переформатування правового юридичного поля», – відзначив директор Інституту української мови НАН України доктор філологічних наук Павло Гриценко. Водночас, за його словами, спостерігається переорієнтація на європейське й світове мовне середовище, що ускладнює оформлення української юридичної думки: «І хоча ми відходимо від російсько-радянської традиції, з іншого боку маємо дуже сильне силове поле європейське й світове, на яке ми орієнтуємося. І цей шпагат роздирає наших правників, а відповідно ускладнює оформлення думки й змісту тих понять, які є в обігу в юридичних текстах.
Приведення української юридичної термінології до відмінних від російських стандартів є тяжким завданням через тривале перебування під впливом російської мови – вважає директор Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України доктор філологічних наук Богдан Ажнюк: «Для того, щоб юридична визначеність стала реалією, важлива єдність, мінімальна варіантність і максимальна недвозначність термінології. Це те, чим може похвалитися не кожна – навіть дуже розвинена мова. В українській ситуації справа ускладнюється тим, що у нас залишилося багато так званих родимих плям минулих часів. Йдеться не тільки про радянський період і вплив російської мови останніх десятиліть, а й про вплив російської мови тривалішого часу – крім іншого аспектів, які торкаються не тільки зовнішньої оболонки цих одиниць, тобто, їхньої подібності до російської, впливу на них російських фонетичних, морфологічних стандартів – але також сутнісних питань розуміння змісту цих термінів». На його думку, особливого значення набуває створення юридичних словників, довідників, енциклопедій з оновленою термінологією на засадах євровекторності та термінологічної дисципліни. При цьому вплив англійської мови науковець вважає природним за умов збереження української ідентичності: «Намагаючись уникнути російського впливу, потрапляємо під англійський вплив. Зрештою це природна річ, тому що мовна практика постколоніальної держави перебуває в магнетичних полях кількох потужних мов, які справляють різний вплив. Україна довгий час була між цими умовними полюсами. Тепер з’явився ще один потужний полюс, і ми маємо до цього підходити свідомо, зважено, зі стратегічним прицілом, не відкидаючи все, що не схоже на українське, але маючи стратегічну, виважену лінію й концепцію. В цій справі юридична термінологія посідає одне з чільних місць».
Докладніша інформація За інформацією інформаційного агентства «Укрінформ»