Автор статті зазначає: «Інтернет, соцмережі та вимога обов'язкового донесення наукових результатів до широкої громадськості привели до того, що наукову періодику почали масово читати дилетанти — аудиторія, на яку ця література ніколи не була розрахована. Обиватель не розуміє і не хоче розуміти того, що наукові статті не призначені для того, щоб відразу приймати їх за керівництво до дії. У науці важливий консенсус, множинні перехресні перевірки, незалежні підтвердження різними методами, довгі й нудні обговорення та дискусії фахівців. Одна публікація ніколи не є остаточним розв'язанням питання. Тим більше якщо існують суперечливі дані та полярні думки фахівців. Але обиватель нічого з цього не розуміє. Йому важливо знайти підтвердження своїм переконанням і забобонам. (...) Ось і зараз ці скорботні телепні носяться як з писаною торбою з "данським дослідженням" і несамовито кричать, що маски не допомагають ...
Я вже, пам'ятається, писав про те, що носіння маски викликає таке дике відторгнення і протест переважно через печерні архетипи суспільної свідомості. Маска на обличчі в сутінкових глибинах обивательської психіки асоціюється з дуже негативними речами: розбійниками з великої дороги, погромниками, середньовічними камерами тортур, вуличними заворушеннями, рабськими нашийниками і намордниками. У багатьох з дитинства травма від радянських медсестер в марлевих масках і білих халатах. Когось дико лякав Джейсон у страшній масці з фільмів про Фредді Крюгера, та й взагалі все кіношні маніяки зовсім не просто так ходять в масках — це експлуатація архетипу. Ці архетипи на повну розкручує деструктивна російська пропаганда: неймовірно популярна теза "не будь рабом — не носи намордник" - це їх рук справа. Треба визнати, ці хлопці розуміються в печерних стереотипах. Іронічно, але ті, хто носиться з цією тезою не можуть "стати рабами" просто тому, що вони вже раби зомбуючої пропаганди.
Якщо відійти від архетипів і пропагандистів, які їх експлуатують, то нормальних наукових робіт про ефективність масок не так вже й багато. Всі вони поділяються на дві групи: популяційні та експериментальні. У популяційних досліджується вплив носіння масок населенням на епідемічний процес. Всі ці роботи без винятку дуже ненадійні просто тому, що вичленувати фактор саме носіння масок з величезного числа інших факторів практично нереально. (...) Популяційні дослідження загалом — малодоказові. У них легко виходять результати, що суперечать здоровому глузду просто тому, що здоровому глузду суперечить поведінка обивателів і їхні відповіді на запитання анкети для соціологічного дослідження. Експериментальні дослідження, навпаки, об'єктивні. Вони досліджують просте й однозначне в інтерпретації питання: наскільки маска затримує краплі слини і вірусні частинки та наскільки вона знижує дозу інфікування. Всі наявні на сьогодні якісні експериментальні дослідження дають оцінку ефективності масок від 20% до 90% в залежності від типу маски й того, на кого вона надіта — на хворого або на здорового. У випадку медичних масок або респіраторів ефективність захисту сягає 50-90%. Крити тут просто нічим — це об'єктивні експериментальні факти.
Так чому ж у багатьох європейських країнах, де ввели обов'язкове носіння масок, все одно спостерігається катастрофічна захворюваність під час нинішньої другої хвилі? Відповідь проста: для максимального ефекту важливо, щоб маски носили всі і завжди. Ясно, що це утопія і такого ніколи не буде, але від того де, хто і як часто порушує це правило буде залежати ефект масочного режиму в цілому. В Японії та на Тайвані масковий режим працює просто чудово. У Франції він не працює зовсім. Я не знаю чому, але знаю, що справа тут абсолютно точно не в масках як таких, а в практиках їх використання. Фізичний ефект від маски абсолютно очевидний і незаперечний, а ось ірраціональна людська поведінку і тупість — непередбачувані».
Наостанок вчений підсумовує: «Питання не в тому, працює маска або не працює — вона працює. Питання в тому, що саме роблять неправильно ті, у кого маски не ефективні. Саме це і треба досліджувати. А обивателів без масок треба штрафувати. Навіть якщо це не дуже допоможе в уповільненні розповсюдження епідемії, то хоча б слугуватиме податком на тупість».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією платформи «Medium»