25 листопада 2020 року в режимі онлайн відбувся круглий стіл «Быў. Ёсць. Буду — Був. Є. Буду», присвячений 90‑річчю з дня народження класика білоруської літератури Володимира Короткевича.
Організаторами заходу виступили Центр білоруської мови й культури імені Володимира Короткевича Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України та Посольство Республіки Білорусь в Україні. Учасниками круглого столу були науковці з України, Білорусі, Польщі, студенти-білорусисти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, учні та вчителі школи села Лісовичі Білоцерківського (колишнього Таращанського) району Київської області (у цій школі в 1954-1956 рр. учителював В. Короткевич – випускник Київського державного університету імені Тараса Шевченка).
До учасників круглого столу звернувся головний науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України академік НАН України Григорій Півторак, який був особисто знайомий з письменником. Він наголосив на важливості того, що в Україні В. Короткевича люблять, поважають і не забувають.
Також з вітальними словами до учасників круглого столу звернулись директор Центру білоруської мови й культури імені Володимира Короткевича Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леся Стеблина, радник Посольства Республіки Білорусь в Україні Тетяна Халецька, заступник директора Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Надія Янкова.
Заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України старший науковий співробітник кандидат філологічних наук Олександр Скопненко, вітаючи учасників круглого столу, сказав білоруською мовою: «Організатори круглого столу, коли готували цей захід, прагнули не тільки популяризувати творчість класика білоруської літератури – вихованця Київського національного університету імені Тараса Шевченка, – а й привернути увагу дослідників і студентів до того факту, що українська культурна атмосфера стала лабораторією для розвитку різних літературних традицій, тобто на нашій землі є місце для різного колосся. Сподіваюся, що така алюзія на Короткевичів образ буде приємною для всіх». (Доповідач мав на увазі роман «Колосся під серпом твоїм», який у білоруській школі історичної прози набув ознак культового твору).
«Ця людина фактично мала два серця – білоруське й українське. І ми досі не маємо належного висвітлення причетності В. Короткевича до українського шістдесятництва», – зауважив у своєму слові заступник директора Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка академік НАН України Микола Сулима.
Під час круглого столу Олександр Скопненко виголосив доповідь «“Він мені брат” (образ Києва у творчості В. Короткевича)», у якій відзначив, що українська столиця була місцем сили та простором небезпеки для письменника. Спираючись на Короткевичеві твори, науковець показав, яке місце в становленні письменника відіграла Україна. В. Короткевич писав про Україну: «Вона мені друга мати після Білорусі, дорожчої за яку немає в мене нічого на землі. Я народився на Дніпрі, і він пливе до Києва з мого серця. ˂…˃ Частка моєї душі. Віддай її – і мене, такого як я є, нема». Особлива любов до української столиці ґрунтується на тому, що «Київ мене не виказав, не дав пережити після “серпня” місяці “терпень”, “пухонь” і “здихонь”. <…> Він мені брат, бо ділився останнім шматком хліба й ніколи не давав мене скривдити в бійці».
Молодший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Сергій Терещенко ознайомив учасників з доповіддю «Особливості вживання фразеологізмів французького походження в білоруському художньому тексті (на матеріалі творів В. Короткевича)». В основу доповіді покладено аналіз особливостей уживання білоруського фразеологічного матеріалу французького походження в ідіостилі В. Короткевича. Доповідач показав основні способи адаптації цих одиниць до умов білоруського фразеологічного фонду, а також навів деякі іншослов’янські паралелі до названих зворотів.
За матеріалами круглого столу буде виданий збірник наукових праць.
За інформацією Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України