У статті головного наукового співробітника Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України доктора економічних наук Олександра Поповича висвітлено специфічні особливості розвитку НАН України, пов’язані з діяльністю Б.Є. Патона після обрання його президентом Академії. Показано, що реалізація проголошеного ним курсу на зміцнення зв’язків науки з виробництвом і прискорення практичного використання отриманих результатів досліджень та розробок у народному господарстві дала змогу практично подвоїти загальне фінансування Академії завдяки залученню коштів замовників. При цьому кардинально змінилася її структура: поряд з новими науковими інститутами з’явилися конструкторсько-технологічні бюро та дослідні заводи, створювалися потужні науково-технологічні комплекси та інженерні центри. Значно зміцнилася матеріально-технічна база наукових досліджень, було зведено два академмістечка, збудовано численні інститутські корпуси та великі обсяги житла для працівників Академії. Показово, що все це відбувалося в так званий «період стабілізації науки», коли переважна частина наукових центрів і філіалів АН СРСР та академій наук союзних республік не мала можливості так інтенсивно розвиватися. Така специфіка розвитку української Академії зумовлена ініціативою її президента академіка Б.Є. Патона та його наполегливістю у здійсненні цього курсу.
У статті використано матеріали офіційної статистики, доповнені враженнями і спостереженнями автора, адже йому довелося спостерігати ці процеси як зсередини, працюючи в НАН України, так і ззовні, відвідуючи більшість наукових центрів та філіалів АН СРСР.
ЧИТАТИ ПОВНУ ВЕРСІЮ СТАТТІ Джерело: журнал “Вісник НАН України”, №11, 2020 р.