15 грудня 2020 року у форматі Zoom-конференції відбувся V Науковий семінар відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України «Прототекст, текст, контекст: до проблеми інтерпретаційних стратегій дослідження української давньої літератури (X-XVIII cт.)».
Модератором заходу була провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Віра Сулима.
Із доповідями виступили: академік НАН України Микола Сулима – «Мандри Григорія Сковороди: до питання про спонуки і мету»; старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Геннадій Нога – «Чи були у київських князів спічрайтери: текст і контекст Київського літопису»; аспірантка кафедри літературознавства НаУКМА Олена Пелешенко – «Рецепція тексту "Діяння Павла і Теккли" в українській літературі Середньовіччя і раннього Модерну»; Світлана Борщ – «Науковий дискурс "Повісті про Варлаама та Йоасафа" у дослідженнях ХІХ - ХХ ст.»; молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Юлія Григорчук – «Символіка світла у художніх текстах Григорія Сковороди і Віри Вовк»; науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Олеся Стужук – «Образ Смерті у текстах давньої української літератури, де присутнє фантастичне»; науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Ірина Брижіцька – «Поезія Климентія Зіновієва в контексті літературних досліджень І. Франка і П. Куліша»; молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Максим Меркулов – «Біблійні мотиви у творчости Дмитра Туптала».
Семінар було присвячено питанню поглибленого вивчення літературних текстів Х–XVIII ст. у світлі сучасних інтерпретаційних моделей комплексного аналізу, з посиленою увагою до взаємодії прототексту, тексту і контексту (дискурсу інтертекстуальності), при збереженні традиційного історизму в трактуванні пам’ятки/твору (зв’язків твору з історичною дійсністю, світоглядом, естетичними поглядами, конфесійною зацікавленістю як наратора/автора, так і реципієнта/дослідника).
За інформацією Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України