View message

Автор статті зазначає: «Сучасні етичні правила наукових досліджень, так само як і правила дорожнього руху, написані кров'ю. Людство пройшло величезний шлях, поки не визначилося з тим, що допустимо робити в процесі пошуку наукової істини, а що ні. На цьому шляху зустрічалися, на жаль, і жахливі нацистські експерименти над в'язнями таборів смерті, і гінекологічні операції без наркозу над чорношкірими рабинями, і навмисне зараження гепатитом розумово відсталих дітей, і багато чого ще. У результаті сформувався сучасний етичний кодекс, що суворо регламентує можливість проведення експериментів на людях і тваринах.На жаль, при всіх досягнення прогресу в плані гуманізму, наукова етика стала поступово перетворюватися у неприборканого бюрократичного монстра, готового зжерти своїх творців. Етичні комітети отримують все більшу владу. Саме вони, найчастіше, вирішують, які дослідження милостиво дозволити, а які навічно забанити. Часто ці рішення приймаються з чисто формальної точки зору, що не враховує ні реальної цінності, ні потенційної небезпеки запропонованих досліджень. Тут починає грати ключову роль те, що базовою мотивацією дій будь-якого бюрократа в світі є зняття з себе будь-якої відповідальності. Якщо виникає дилема дозволити або заборонити, то бюрократ завжди заборонить – це безпечніше для нього особисто. Зрештою, ідеально безпечною є тільки та система, яка взагалі нічого не робить. Саме до цього тяжіє будь-яка бюрократична регуляція. Перегини такої системи етичних комітетів найкраще видно не на актуальних зараз медичних клінічних дослідженнях, а на, здавалося б, нешкідливих і «прикольних» психологічних дослідженнях людської поведінки».

Далі автор описує експеримент 2013 року, коли троє французьких вчених опублікували в міжнародному рецензованому журналі «Психологія музики» ("Psychology of Music") статтю під назвою «Музичні здібності чоловіків і їх привабливість для жінок в реальному житті» ("Men's music ability and attractiveness to women in a real-life courtship context"): «Ідея роботи була досить банальною, але в той же час цікавою: експериментально підтвердити той емпіричний факт, що жінки знаходять музично обдарованих чоловіків більш сексуально привабливими. Цим автори хотіли обґрунтувати думку про те, що музика в людському суспільстві відіграє роль як фактор статевого відбору».

Семен Єсилевський описує результати цього дослідження, можливі похибки в ньому, те, як воно могло б стати у пригоді для соціальних досліджень та те, чому стаття з приводу даного дослідження була відкликана з журналу, а саме дослідження викликало занепокоєння у місцевих університетських комісій з етики.

Наостанок автор підсумовує: «До слова, крім психологічних наукових експериментів такого роду в нашому суспільстві існує безліч різних дивних активностей, які непогано  було б оцінити з точки зору етики. Наприклад, телевізійні передачі або ютуб-канали типу "прихована камера", в яких перехожі, що нічого не підозрюють, стають жертвами різних розіграшів. Розіграші можуть бути зовсім не безневинними – страшними, шокуючими, морально травмуючими для певних груп людей. Проте, якихось особливих дозволів на такі передачі та відео ніхто не отримує. Телефонні пранки, фейкові новини, інформаційні махінації в соціальних мережах – навколо нас море потенційно травмуючих дій та інформації. Чи варто на тлі всього цього забороняти невинне дослідження, де симпатичний хлопець з гітарою знайомився зі студентками на вулиці? Питання риторичне. Підсумок всієї цієї історії сумний: ми так і не знаємо чи вважають жінки музикантів більш сексуально привабливими. Ця таємниця світобудови все ще чекає своїх дослідників. Звичайно, за умови, що бюрократи з етичних комітетів милостиво дозволять її вивчати.

Проте, ми точно знаємо, що музичні таланти надзвичайно важливі для сексуального і сімейного життя ... птахів. Для пернатих пісні й танці є не тільки дуже важливим фактором статевого відбору, а й інструментом, так би мовити, організації соціуму. Зовсім скоро у видавництві "Віхола" вийде книга прекрасного орнітолога і популяризатора Наталії Атамась, цілком присвячена сімейному життю птахів: починаючи від флірту й домагань і закінчуючи сімейними цінностями та квартирним питанням. Там буде ціла глава про те як самці птахів на повну експлуатують слабкість самок до музики, не заморочуючись людськими етичними дилемами».

За інформацією ресурсу «Medium»