Улітку 2020 року Більська археологічна експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом старшого наукового співробітника відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Дениса Гречка продовжила розкопки унікального Більського городища на Полтавщині.
 Більська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (сезон 2020 року) |
Більський археологічний комплекс дарує відкриття кожного польового сезону, а торік особливу увагу дослідників привернув некрополь городища в урочищі Скоробір, де сконцентровані аристократичні поховання скіфського часу.
Археологи дослідили два кургани в урочищі «4 поле». «Кургани помітно на поверхні поля, хоча 100 років тому вони були значно вищими, – пояснив Денис Гречко в коментарі пресслужбі НАН України. – Їх почали досліджувати 1906 року, і розкопки з перервами тривають до сьогодні. Загалом досліджено вже значну кількість курганів. Деякі з них привертають увагу дослідників тим, що, незважаючи на кілька пограбувань – і в давнину, і нещодавно – все ще зберігають дуже цікаві речі, які вказують на високий соціальний статус небіжчиків. Наприклад, у 1970-ті роки археологи знайшли в цих об’єктах срібний з позолотою ритон (ріг для пиття), золоту плетену гривну та інші артефакти. У 2017–2019 роках експедиція Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна дослідила два комплекси, де виявила цілі набори престижного інвентаря (центральноєвропейські трофеї, золоті прикраси сагайдаків, золоті платівки у вигляді гірських козлів, пантер тощо), які свідчать про те, що це поховання непересічних людей. У 2019 році було знайдено головний убір із золотими деталями, який також є надзвичайно рідкісним. На жаль, щороку кургани розорюються та стають дедалі меншими, їх уже майже непомітно на поверхні поля. Відповідно, потрібні термінові не лише наукові, а й науково-рятівні роботи. Під час сезону 2020 року наша експедиція обрала для дослідження два давні насипи на південно-східному краю некрополя. Кургани хоч і розташовані відносно недалеко один щодо одного, але виявилися різночасовими: між їх створенням – понад 200 років. Можна стверджувати, що вони складали престижну частину некрополя, де ховали – як у VI ст. до н.е., так і в IV ст. до н.е. – визначних представників тодішнього суспільства (зокрема, воїнів), яке мешкало на території сучасного Більська та його околиць».
 Фіксація комплексів |
Під першим курганом, майже повністю знищеним оранкою, виявлено поховання першої половини VI ст. до н.е. у дерев’яній камерній гробниці, спорудженій у великій ґрунтовій ямі (площею близько 25 м2). Поховання було пограбовано, але половина могили лишилася непошкодженою.
 Початок розчищення непограбованої частини поховання |
 Поховання в кургані 1 |
У цій частині поховання науковці виявили два ліпні черпаки та корчагу, шкіряний сагайдак із набором бронзових наконечників стріл, залізний наконечник спису та залізні вудила.
Корчагу реконструювали співробітники Історико-культурного заповідника «Більськ». Поховальна споруда і залишки інвентарю свідчать про те, що поховання належало представникові місцевої військової аристократії ранньоскіфського часу.
 Корчага |
 Сагайдак |
Другий курган було знищено при прокладанні ґрунтової дороги через поле. Поховання здійснене у зрубі, який частково зберігся, що є доволі рідкісним для цього регіону. Між зрубом і стінкою могили учасники експедиції виявили залишки вуздечки коня, від якої збереглися залізні вудила із псаліями, бронзові бляшки та нахрапник у вигляді голівки орла.
 Дослідження поховання |
За словами вчених, поховання грабували двічі. У грабіжницькому лазі знайдено залізний наконечник спису, ніж, намисто з непрозорого скла, бронзові пластини від бойового поясу та рештки небіжчика. Курган можна попередньо датувати IV ст. до н.е.
 Деталі кінської вуздечки, знайдені в кургані 2 |
Під насипами курганів науковий співробітник відділу палеогеографії Інституту географії НАН України кандидат географічних наук Анатолій Кушнір відібрав зразки похованого ґрунту за стратиграфічними горизонтами. Міждисциплінарні дослідження і тісна наукова співпраця між установами Академії дозволяють отримати нові дані про природні умови у цьому регіоні впродовж скіфського часу.
У 2021 році Більська археологічна експедиція планує продовжити працювати й оперативно інформувати суспільство про свої нові відкриття.
За інформацією Інституту археології НАН України