З глибоким сумом сповіщаємо, що 5 березня 2021 року на 78-му році пішов із життя відомий вчений-геолог, один із фундаторів української школи морської геології, радник при дирекції Інституту геологічних наук НАН України член-кореспондент НАН України Олексій Юрійович Митропольський.
Олексій Юрійович Митропольський народився 7 квітня 1942 року в м. Алма-Ати, Республіка Казахстан. В 1965 р. він закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. Відпрацювавши три роки у приполярному Уралі геологом-зйомщиком, у 1968 р. Олексій Юрійович вступив до аспірантури Інституту геологічних наук АН УРСР, де у 1971 р. захистив кандидатську, а у 1989 р. – докторську дисертацію. З 1991 року – професор, член-кореспондент НАН України (2003 р.), завідувач відділу сучасного морського седиментогенезу (1987–2015 рр.), заступник директора Інституту геологічних наук НАН України з наукової роботи (1992 – 2015 рр.), радник при дирекції Інституту (з грудня 2015 р.). Був головою Відділення літології, геології морів та океанів ІГН НАН України (з 1992 р.), головою спеціалізованої ради при Інституті із захисту докторських та кандидатських дисертацій за спеціальностями 04.00.10 – «геологія океанів і морів» та 04.00.21 – «літологія» (1993 – 2017 рр.).
О.Ю. Митропольський – відомий дослідник Світового океану, учасник навколосвітньої науково-дослідної експедиції на науково-дослідному судні «Академік Вернадський» (1978-1979 рр.), науковий керівник трьох експедицій на шельф Західної Африки. В його науковій спадщині унікальні геологічні дослідження Чорного та Червоного морів, Атлантичного та Індійського океанів, Антарктиди. Їх результати дозволяють розкрити глибинні зв’язки й закономірності геологічного розвитку гетерогенних процесів седиментогенезу й літогенезу у зв’язку з тектогенезом, магматизмом та еволюцією біосфери.
Під його керівництвом було підготовано Атлас шельфу Гвінеї та 5 томів наукової праці «Геологія та металогенія Світового океану».
Олексій Юрійович Митропольський - Заслужений діяч науки і техніки України (2007), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2000) та премії ім. В.І. Вернадського (1985). Він поєднував наукову діяльність з викладацькою і громадською. Його лекції мали змогу слухати студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Олексій Юрійович опікувався науковою молоддю та підготовкою наукових кадрів - піклувався про молодих вчених Інституту, підготував 18 кандидатів і 4 доктори наук, які продовжують його справу дослідження Світового океану.
Наукова громадськість, колеги, друзі та учні глибоко сумують з приводу смерті Олексія Юрійовича та висловлюють співчуття його рідним і близьким.
Президія Національної академії наук України
Відділення наук про Землю НАН України
Інститут геологічних наук НАН України