Вона змінила хід історії Європи! Основна складова пороху – селітра – допомагала міняти кордони та прискорювати прогрес.
Новий промисел – видобуток селітри – чотири століття тому набирав обертів і на Лівобережній Україні. Територію, де її добували, називають майданами. Їх облаштовували на місцях давніх курганів.
Українські селітроварні майдани, де добували сировину для пороху, досі залишаються маловивченими і зберігають чимало таємниць.
У 2019-2020 рр. на Полтавщині перед реконструкцією ділянки траси Дніпро–Решетилівка науковцям НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України пощастило повністю дослідити такий комплекс XVII ст.
Розкопки відбувались у рамках досліджень, що передували реконструкції дороги Дніпро–Решетилівка на Полтавщині, на замовлення Служби автомобільних доріг у Полтавській області.
Кілька цікавих фактів із місця розкопок:
- облаштували майдан на місці давнього скіфського кургану;
- його роботу забезпечувало кілька десятків людей впродовж декількох місяців;
- селітроварні печі мусили працювати цілодобово, а температура в них могла сягати 1200º С;
- окрім виробничих споруд на території були і тимчасові житла.
Докладно про один із перших українських досліджених майданів, побут селітроварів, їхні знаряддя праці та ще багато цікавого – у матеріалі керівника цього проєкту, молодшого наукового співробітника Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Богдана Сала “Біле золото Полтавщини”.
ОЗНАЙОМИТИСЯ З РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ За інформацією НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України