9 березня 2021 р. у Музеї книги і друкарства України відбулася презентація видання «Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847–1859). Факсиміле» (кн. 1–2, видавництво «Арій», 2020).
Над виданням працював Інститут історії України НАН України спільно з Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Центральним державним історичним архівом України та Національним музеєм Тараса Шевченка.
Обидві книги містять факсиміле збережених слідчих і наглядових справ поета, із яких понад 140 документів надруковано вперше. Відтворено також збірку Шевченка «Три літа», альбоми 1846–1850, 1848–1850 років, понад тридцять листів до поета. Упорядкували документи і написали передмову про особливості републікації вилучених матеріалів під час арештів поета Геннадій Боряк та Людмила Демченко.
Факсиміле документів розшифровано і відчитано у томі «Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка (1847–1859). Корпус документів. Метаграфовані тексти» («Арій», 2018).
Зустріч з нагоди появи видання розпочала директор Музею книги і друкарства України Валентина Бочковська, яка нагадала про добру традицію вшанування імені Тараса Шевченка у стінах цього музею і відзначила багаторічну співпрацю Музею книги із академічними установами.
Керівник проєкту, заступник директора з наукової роботи Інституту історії України член-кореспондент НАН України Геннадій Боряк зачитав доповідь про особливості перекладу поезії Шевченка російською мовою, який було підготовлено на запит Третього відділення під час слідства у справі «Об Украйно-Славянском обществе». Доповідач звернув увагу на неточне, а подеколи і зовсім спрощене розуміння змісту творів поета, використаних для обвинувачення Шевченка.
Історик, архівознавець, доктор історичних наук Валентина Шандра наголосила, що Шевченкова творчість, оперта на глибокі почуття і свободолюбство, зміцнила українську інтелігенцію.
Автор передмови про факсимільну і репринтну шевченкіану, кандидат філологічних наук Галина Карпінчук розповіла про понад 150-річну історію появи окремих факсимільних видань і автографів Шевченка, особливості їх відтворення. Окремо вона зупинилася на історії републікації вилучених у поета рукописів під час арештів у 1847, 1850 роках.
Старший науковий співробітник відділу рукописних фондів та текстології, вчений хранитель фондів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України кандидат філологічних наук Наталія Лисенко, головний зберігач фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлія Шиленко відзначили скрупульозну роботу упорядників над підготовкою видання.
Директор видавництва «Арій» Дмитро Мойсеєнко подякував Міністерству культури та інформаційної політики і Українському інституту книги, які підтримали появу видання фінансово. Активного життя книжці побажала її редактор Тетяна Міхальова.
Модерував зустріч завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України доктор філологічних наук Олександр Боронь. Він же здійснив наукове редагування обох книг «Слідчо-наглядові справи Тараса Шевченка. Корпус документів (1847–1859). Факсиміле».
Під час презентації прозвучали Шевченкові твори «Думи мої, думи мої…», «Зацвіла в долині…», «Реве та стогне Дніпр широкий…» у виконанні Народного художнього колективу ансамблю бандуристів «Золоті струни» у камерному складі (керівник – Наталія Слободянюк).
За інформацією Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України