17 березня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
З основними положеннями Національної доповіді НАН України «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності» виступив віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков.
У підготовці Національної доповіді взяли участь фахівці Інституту історії України, Інституту соціології, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса, а також Інституту держави і права ім.В.М.Корецького, Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди, Центру гуманітарної освіти.
У доповіді комплексно досліджено історичні передумови, специфіку, проблеми й чинники набуття Україною цивілізаційної суб’єктності в сучасному світі; докладно проаналізовано уявлення громадян про ступінь самостійності держави в різних сферах внутрішньо- та зовнішньополітичної активності; показано ставлення міжнародних партнерів до суб’єктності України; визначено перспективи цивілізаційної суб’єктності України у ХХІ ст., шляхи її посилення в політичній, економічній, міжнародно-правовій і духовно-культурній сферах.
Академік Сергій Пирожков зауважив, що специфіка набуття Україною цивілізаційної суб’єктності в сучасному світі пов’язана з його глобалізованістю. Наша держава й досі перебуває здебільшого у парадигмі об’єкта світової політики та цивілізації.
На думку авторів доповіді, причини низького рівня суб’єктності України пов’язані з внутрішніми деструктивними процесами – неефективним державним управлінням, корупцією, відсутністю інноваційного розвитку економіки, відтоком наукових та кваліфікованих кадрів за кордон, та постійним зовнішнім тиском Російської Федерації.
Академік Сергій Пирожков зазначив, що для утвердження себе самодостатнім цивілізаційним суб’єктом Україні належить досягти високого рівня національної консолідації, створити у суспільстві атмосферу взаємної довіри і солідарності, посилити активістську динаміку, утвердити нормативно-ціннісну систему, яка має відображати цінності, інтереси й ідеали всіх соціальних груп та виступати результатом їх реальної взаємодії.
Для цього, як вважають науковці, необхідним є впровадження демократичної моделі сучасної, конкурентоспроможної політичної системи, подолання корупції, зменшення визначального впливу олігархів та фінансово-промислових груп на політику держави, реформування правоохоронних органів та системи судочинства, подальша європейська та євроатлантична інтеграція, ефективне використання наявних ресурсів, перехід до високотехнологічної економіки.
Національна доповідь «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності» з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій під час обговорення буде надіслана до Офісу Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, інших зацікавлених міністерств і відомств.
З електронною версією Доповіді можна буде ознайомитесь на веб-сайтах НАН України, Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського та Інституту історії України.
Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці доповів завідувач відділу Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України доктор геологічних наук Володимир Бахмутов.
Він розповів про історію заснування української антарктичної станції «Академік Вернадський» та роль і значення фахівців наукових установ НАН України у дослідженнях льодового континенту.
В рамках виконання Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки”, продовженої до 2023 р., науковці НАН України здійснили комплексні дослідження за багатьма напрямами.
Серед найцікавіших можна виокремити дослідження в галузі наук про Землю, які забезпечують комплексне вивчення різних геосфер Землі фахівцями наукових установ НАН України з геології, геофізики, геодезії, радіофізики, електромагнетизму та приладобудування.
Зусиллями науковців впроваджено нові підходи і методи обробки геофізичних даних, зокрема тектономагнітних і магнітоваріаційних спостережень, методів дистанційного зондування Землі, моніторингу динаміки льодовикового покриву, електромагнітного зондування тощо, які широко застосовуються у практиці геолого-геофізичних і геокосмічних досліджень. Отримано ряд нових фундаментальних результатів, зокрема стосовно геодинамічної еволюції та глибинної будови літосфери, що дозволяє вдосконалювати критерії регіонального прогнозу та визначати умови й області формування мінеральних і вуглеводневих ресурсів. Моніторингові спостереження глобальних резонансних систем та введення поняття електромагнітного клімату дозволили сформувати новий напрям щодо глобальних електромагнітних резонаторів як індикаторів космічної погоди та розвинути наукову концепцію зв’язку атмосферної та космічної погодних систем.
Далі було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було затверджено списки зареєстрованих кандидатів у дійсні члени (академіки) та члени-кореспонденти НАН України на виборах до складу Академії у 2021 році.
Також було затверджено Порядок проведення конкурсу заявок від наукових установ НАН України та заявок від претендентів для участі у програмі постдокторальних досліджень.