Віктор Крупина, описуючи те, як 60 років тому завершилася хрущовська грошова реформа, пояснює якими були її передумови, як відбувався обмін і чи дійсно було дотримано «інтересів населення і держави».
Зокрема дослідник відзначив: «Деномінація рубля цін істотно не змінила. Перерахунок різного роду грошових виплат та прейскурантів відбувся за єдиним курсом, а округлення цін у більший чи менший бік не стало відчутним. «Таким чином, грошова реформа 1961 року, проведена в нашій країні, є найгуманнішою в історії», — хвальковито оцінювали обмін міністр фінансів СРСР В.Гарбузов і голова правління Держбанку СРСР О.Коровушкін. Як порівняти з реформою 1947 року, хрущовський обмін виглядав справді вигідніше: уніфікований, а не диференційований курс обміну, тривалість реформи — не тиждень, а три місяці. Турботу про населення мало засвідчити вигідніше для людей округлення десятих копійок до цілої копійки у цінах на хліб і хлібобулочні вироби, молоко і молочнокислі продукти, дитяче харчування та інші товари дитячого призначення, яке починалося з 0,6 коп., а не 0,5 коп. Дійсно, за радянськими мірками це був справді гуманізм, а не норма. Насправді округлення цін нагадувало лотерею. Поряд зі зростанням вартості масла (на 2%), морозива і безалкогольних напоїв (1,2%), мила (0,8%) зменшилися ціни на цукор (на 1,1%), кондитерські вироби (0,8%), олію (0,3%). Як порахували аналітики Центрального статистичного управління УРСР, у результаті округлення цін населення зекономило 212 тис. руб. (у новому обчисленні). Втім, це була офіційна статистика, яка не враховувала сільськогосподарський ринок, де ціни в копійках деномінації практично не зазнали».
Наостанок учений підсумував: «Попри те, що за М.Хрущова істотно збільшився випуск телевізорів, радіоприймачів, меблів та одягу, розширилася сфери послуг, питома вага групи «Б» у виробництві 1964 року становила лише 26,5%. Все інше припадало на ВПК і важку промисловість. Дефіцит, «чорний ринок», «блат», обмежений асортимент із низькою якістю товарів і послуг залишалися сутнісними характеристиками сфери торгівлі та обслуговування Радянського Союзу упродовж усього періоду його існування. Грошова реформа не змінила структури радянської економіки, фактично посиливши домінування групи «А». Переваги отримали експортоорієнтовані галузі економіки. Радянський Союз здобував позиції на світовому ринку, втрачаючи внутрішній. Вже наступного після реформи року в країні було підвищено ціни на деякі продукти, виникли перебої з постачанням хліба, а згодом останній закуповували за кордоном. «Найгуманніша в історії» грошова реформа була такою лише за формою, але не за змістом».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією тижневика «Дзеркало тижня»