Прийняття Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України надало нового імпульсу у боротьбі за незалежну Українську державу та сприяло створенню відповідних громадських організацій. При Академії наук УРСР було засновано Комітет науки і культури для зв’язків з українцями за кордоном, який пізніше змінив назву на «Український міжнародний комітет з питань науки і культури при НАН України» («КНК при НАН України»). Його діяльність уможливила плідну співпрацю з багатьма відомими представниками української наукової діаспори (докладну інформацію про це вміщено у книзі, присвяченій 25-річчю комітету:
Яцків Я.С., Железняк М.Г., Ізотова І.Ю. Наука і культура України: долаючи кордони. – Київ : Академперіодика, 2014. – 176 с., 72 с. іл.). Із плином часу умови та можливості міжнародної співпраці українських науковців суттєво змінилися. Це спонукало КНК при НАН України шукати протягом останніх років нових форм співпраці з українською науковою діаспорою. По-перше, як вважають у комітеті, з огляду на значні масштаби еміграції українських учених, необхідно створити бази даних тих, хто продовжує успішно працювати у науці й освіті за кордоном. По-друге, слід заручитися підтримкою тих із них, хто не байдужий до подальшого розвитку науки і культури в України, та звернутися до них із проханням про сприяння подальшій співпраці з українськими науковцями.
Першими кроками на цьому шляху стало використання можливостей проєктів програми ЄС «Горизонт 2020» за участі НАН України для збору інформації та складання переліку українських учених-експатів, а також проведення семінару (2017 р.) та
форуму наукової діаспори (2018 р.), присвяченому 100-річчю Національної академії наук України, в організації якого значну роль відіграло створене у 2016 році
«Німецько-українське академічне товариство», яке сьогодні об’єднує 66 членів, що живуть і працюють у Німеччині, Італії, США й Україні. З ініціативи згаданого товариства та за підтримки Німецької служби академічних обмінів (DAAD), Федерального міністерства освіти та наукових досліджень Німеччини (BMBF) протягом 5 років в Україні та Німеччині проведено понад 20 різноманітних шкіл, семінарів і навчальних курсів із різних наукових галузей.
Українські вчені-експати з 2017 року беруть участь в оцінюванні ефективності діяльності наукових установ НАН України як експерти та члени відповідних комісій, є неодмінними партнерами у подачі заявок та реалізації проєктів таких міжнародних програм, як «Наука заради миру і безпеки» НАТО, рамкові програми Європейського Союзу тощо.
Завдяки ініціативі таких активних представників української наукової діаспори, як доктор наук, професор Ольга Гаращук (ФРН), іноземні члени НАН України доктори наук Юрій Гамота (США) та і Ігор Гук (Австрія), плідна співпраця набирає обертів. Зокрема, цьогоріч 19 березня у форматі відеоконференції відбулася дискусія, присвячена подальшій розбудові зв’язків між ученими Національної академії наук України й українською науковою діаспорою в Європі та США (як планується, з активнішим залученням дослідників четвертої хвилі еміграції). На цьому етапі у налагодженні тісної співпраці з українською науковою діаспорою дедалі більшу роль мають відігравати окремі установи та відділення НАН України.
Перспективність такої співпраці демонструє успішний досвід українських учених у Німеччині. Публікується
інформаційний бюлетень, в якому висвітлюються нагороди, основні моменти співпраці, можливості фінансування. Крім того, Німецько-українське академічне товариство розпочало створення інформаційно-коопераційної платформи UKRAINet (Українська міжнародна академічна мережа). Головними завданнями цієї мережі є: сприяння науковій співпраці з Україною; збільшення обізнаності про Україну за кордоном і навпаки; підвищення видимості українських учених та їхніх досягнень; підтримка кар’єрного розвитку членів мережі та дослідників, які розпочинають кар’єру в Україні; підтримка реформ в українській науці. За словами доктора наук, професора Ольги Гаращук, LinkedIn-група мережі нині налічує 562 членів із понад 20-ти країн, діють також кілька її регіональних груп у Німеччині та контактні пункти у Великій Британії та Швеції. Як запевняє Ольга Гаращук, товариство та мережа завжди готові розширювати свої контакти, а отже, охоче підтримують ініціативу КНК при НАН України.
Пропозиції щодо налагодження тіснішої співпраці з українською науковою діаспорою надсилайте за адресою: N.Bukalo@nas.gov.ua
Тел.: (044) 239-67-09
Контактна особа: Букало Наталія Миколаївна
За інформацією КНК при НАН України