 |
Учена зазначила: «Люди в першу чергу палять траву, тому що так робили наші предки, і вважається, що ми також повинні це робити – тому що тим спалюванням трави ми ніби очищуємо можливість для того, щоб краще росла наступна. Так вважається, що якщо буде спалена минулорічна трава, до ґрунту поступлять поживні речовини, які забезпечать кращий врожай трави. З точки зору біології це не має жодних підстав, але ми вже втомилися про це говорити. Річ у тому, що при спалюванні трави ми не тільки будемо говорити про те, що можливий розвиток зовсім іншого сценарію. Тому що, розумієте, коли починає горіти трава, температура підіймається від 400 до 700 градусів. І що при такій температурі може зберегтися? Вигорає органіка, причому чим вища температура, тим швидше ці процеси відбуваються. Завдається надзвичайно велика шкода взагалі всьому пулу органічних речовин ґрунту. І не тільки органічних, тому що йде вивільнення сполук азоту, при ще вищих температурах – сполук фосфору. Той попіл, що залишається, його взагалі може вітром порозмітати й ефекту не буде. І головне – що вигорає органічна речовина: за короткий період може вигоріти до 50% органіки, яка є в цьому районі. (...) Щоби сформувалася ця органічна речовина, потрібен дуже довгий час. В залежності від типу ґрунту і ґрунтотворних умов, це може бути 10, 15, а то й більше років, розумієте? Тобто тут усе дуже специфічно. Але однозначно, що воно призводить до збіднення ґрунту на органіку і поживні речовини, які потрібні для росту рослин».
Оксана Марискевич розповіла про те, чому штрафують за спалювання сухостою, чи можна щось вирощувати біля трас та залізниць, яка фауна (зайці, їжаки, пташки та ін.) присутні на землях, де спалюється трава, та в скільки обійшлась тогорічна пожежа в Чорнобильській зоні.
Наостанок екологиня відзначила: «Настільки потужне втручання людини в перебіг процесів, які проходять в біосфері, неминуче буде супроводжуватися наслідками. Бо біосфера певним чином регулює цю всю ситуацію – це моя така думка. Скільки ми колись на цю тему дискутували з моїм вчителем, академіком Головцем, який як послідовник Вернадського завжди говорив про ноосферу. І я завжди казала, що рахунки виставляє біосфера, тому що вона набагато більший вік має, у порівнянні з ноосферою. Вона може спокійно обійтися без людини. (...) Потреби ростуть, суспільство все більше і більше є споживацьким. Тобто якщо ми зараз оцінюємо, наприклад, скільки відходів продукує одна людина протягом року, то виходимо на цифру 300–350 кілограмів. І при тому, що ми не налагодили жодної системи: те, що ми переробляємо, – це мізери і відсоточки».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією ресурсу «ZAXID.net»