Оксана Півень зазначає: «Вже два роки весь світ живе під тиском пандемії. За цей час він справді змінився, і не лише тому, що ми навчилися жити й працювати онлайн та стали трохи вірусологами й епідеміологами, а й тому, що пандемія розширила наші знання та можливості. І в цьому є свій позитив. Вчені краще дослідили вірус SARS-CoV-2, навчилися розуміти його мутації та передбачати наслідки цих змін для нас із вами. Паралельно, ми краще вивчили і свій організм та його реакції на інфікування і вакцинацію, зокрема й імунну відповідь. Погляньте лишень, який поштовх отримала біотехнологія. Як швидко вийшли на арену РНК-вакцини, що, дуже ймовірно, надійно увійдуть у медичну практику, коли доведеться боротися з іншими захворюваннями, і допоможуть урятувати ще не одне життя. Однак, як і все нове, нові вакцини викликають багато запитань у населення. Ми зібрали найпоширеніші».
Далі у статті авторка пояснює як довго захищені від вірусу ті, хто перехворів, чи варто вакцинуватися тим, хто перехворів, чи можна міксувати різні вакцини та чи захистять вакцини від нових штамів.
Щодо останнього Оксана Півень зауважила: «SARS-CoV-2, як і інші віруси, здатен мутувати, тобто у його РНК (рибонуклеїнова кислота) випадковим чином виникають зміни — помилки, і ці помилки можуть бути незначними, а можуть впливати на здатність вірусу інфікувати наші клітини, ускладнювати перебіг захворювання. Мутагенез — зміна генетичної інформації — це природний процес, і для вірусів у тому числі, він забезпечує необхідну мінливість у боротьбі за виживання. Штам вірусу SARS-CoV-2- B.1.1.7, або так званий «британець», — один із небагатьох, які викликали певні занепокоєння і у фахівців, і в населення. Проте наявні на цей час дані свідчать, що практично всі дозволені до використання вакцини досить успішно протидіють британському штамові. Інший штам вірусу — B.1.351, вперше виявлений у Південній Африці, проблемніший, у цьому сенсі: дослідження ефективності вакцин Oxford-AstraZeneca та Johnson&Johnson демонструють трохи знижений ефект. Вакцина Oxford-AstraZeneca демонструвала тільки 10,4% ефективності проти африканського штаму SARS-CoV-2. Правда, ці дослідження проводились із залученням невеликої кількості учасників, тож для глобальних висновків ще рано. Інша векторна вакцина, Johnson&Johnson, демонструвала ефективність близько 57% проти африканського штаму. Незважаючи на те, що вакцина компанії Moderna забезпечує досить ефективний захист проти британського й африканського штамів, фахівці компанії вже розпочали розробку нового варіанта вакцини, що, очікувано, буде ефективнішим проти штаму B.1.351 («африканця»). Інша мРНК вакцина, Pfizer, згідно зі спостереженнями, виявилася досить ефективною проти нових штамів вірусу. Не виняток і новий мутант, що прийшов із Індії, — «дельта», або ж B.1.617.2. У дослідженнях, оприлюднених навесні цього року, було показано, що Pfizer-BioNTechе має ефективність 88% проти штаму «дельта», порівняно з 93% проти «британця». Дві дози AstraZeneca мають 60% ефективності проти штаму «дельта». Фахівці також вважають, що і векторні, і мРНК вакцини за потреби можуть бути швидко преналаштовані на нові штами вірусу SARS-CoV-2. (...) Крім розробки нових варіантів вакцин, допомогти боротися з новими мутантами, на думку фахівців, може і введення у схему вакцинації третьої, підсилюючої дози вакцини. І, хоч як це дивно, вакцинація згідно з прийнятою схемою, тобто дві ін’єкції з певним інтервалом часу, забезпечує кращий імунний захист проти нових штамів SARS-CoV-2, ніж одна ін’єкція. Тож висновок банальний: навіть якщо ефективність вакцин проти нових штамів вірусу трохи нижча, однак корисніше для життя вакцинуватися. Не варто недооцінювати нашу імунну систему, еволюційно надскладну й ефективну. Розум і науковий прогрес завжди рятували людство від пандемій та смертельних вірусів».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією агентства «Дзеркало тижня»