Тарас Лютий розповів про власні наукові розвідки: «Досліджуючи різні аспекти проблеми нігілізму, я вийшов на «родову» проблему. Це проблема «ніщо». Що можна сказати про ніщо? Щойно постає таке запитання, людина впадає в ступор: «Як можна сказати про те, чого немає?». А потім виявляється, що це не зовсім так, що немає геть. є різні субпроблеми й проблеми, які дозволяють нам з позиції Буття говорити про Небуття. Я намагався зрозуміти, в який спосіб проблема «ніщо» стає визначальною в проблемі нігілізму. Тому що ось ця частка «нігел» якраз латиною й означає «ніщо». Потім я досліджував, і досі досліджую, різноманітні аспекти масової популярної культури. Чи можемо ми так гнівно «затаврувати» масову популярну культуру? В яких аспектах справді можемо, а в яких ми кажемо, що, особливо популярна культура відіграє особливу допоміжну, прогресивну, роль?».
Учений також зазначив причини довіри в суспільстві до «теорій змов»: «Зараз в Україні щепилися від коронавірусу всього 2% населення. Людина схильна звертатись до конспірологічних теорій: хтось страшний і підступний крутить свої «темні схеми». Хочеться знайти простих рішень, визначити когось винного, не брати на себе певні зобов’язання, а сказати, що «хтось це повинен вирішити, але не я». Пропаганда звертається до людини приблизно так: «Навіщо ти будеш витрачати свій час? У нас вже є готові відповіді». Коли нам кажуть це, треба бути гранично уважними».
Наостанок філософ зауважив: «Мене вразила одна з ключових концепцій Ніцше: Самоперевершення. Людина виходить із самопізнання, вона мусить зрозуміти себе. Для того, що зрозуміти себе, вона мусить докладати певних зусиль, перебувати в активному пошуку. Ми не повинні себе консервувати, ми — відкриті проєкти».
Прослухати аудіозапис За інформацією ресурсу «Громадське радіо»