Євгенія Яніш зазначила: «Я зоологиня, це надає багатий простір для того, щоб працювати в абсолютно різних напрямках. Після закінчення біологічного факультету в університеті я почала свій шлях як біохімік в Інституті трансфузіології. Потім продовжила роботу з птахами — я орнітолог за основним фахом. Зараз як археозоолог визначаю рештки кісток тварин для археологів. Нещодавно я приєдналась до міжнародного проєкту з вивчення давньоєгипетських мумій тварин в Україні, зокрема крокодила. Мені вдається працювати на межі наук — зоологія, палеонтологія, археологія. (...) Моя дисертація була присвячена сучасному стану воронових птахів. Мої друзі сміялись, що ніколи не думали, що рахувати ворон може бути професією. Я рахую ворон професійно. Орнітологічні дослідження тривають роками, щоб прослідкувати якісь тенденції потрібно 5, 10 та більше років. Нещодавно в Інституті зоології захистився наш колега, який збирав матеріал на кандидатську 47 років».
Учена також розповіла про давньоєгипетські мумії в Україні: «Я беру участь у проєкті по дослідженню давньоєгипетських мумій в Україні. У нас є єгиптолог, Микола Тарасенко, який зацікавився тим, що в українських музеях є зібрання давньоєгипетських мумій. Більше ніж 150 років тому меценат купив ці експонати — саркофаги, мумії людей, мумії тварин і привіз в Україну. Потім, коли почалась революція і війни все це змінювало місцеперебування, колекція розпадалась. Частково її вивезли в Німеччину, потім повернули, й з того часу Миколі вдалось їх знайти. Вони розпорошені в 5 містах України. Виявилось, що якраз мумія жінки та крокодила знаходяться в Києві, у Києво-Печерській Лаврі».
Зоологиня розповіла і про природоохоронну діяльність здорової людини: «Екологія — наука зі своїми законами, розвитком. Екологів навчають мінімум 5 років, бо це необхідно. Ті, хто називають себе екологами в більшості випадків люди, які проводять акції й часто на цьому заробляють. Часто цим відрізняються так звані зоозахисники, бо вони дуже інтенсивно та агресивно проводять свою політику. До охорони природи це як правило не має відношення — вони не консультуються з фахівцями, не прогнозують, що буде далі, бо не мають освіти. Часто їх це навіть не дуже цікавить. Зоозахисники часто виступають проти відстрілу, але якщо тварина скажена, то вона небезпечна для людини та інших методів на сьогодні немає. Псевдоекологічні організації як правило побудовані як релігійні секти. Є гуру, якому вони довіряють і повністю роблять те, що він скаже. Як правило це молоді люди, досить екзальтовані та емоційно нестабільні. Їм шкода тварин, але вони вимагають їх охороняти абсолютно без зв’язків з реальністю. Часто такі акції проплачені».
Три поради слухачам від Євгенії Яніш:
– Природокористування повинне бути раціональним;
– Мисливство — галузь господарства;
– Якщо ви мрієте кимось стати, то слухайте себе.
Прослухати аудіозапис За інформацією ресурсу «Громадське радіо»