Віктор Досенко пояснює чи є старіння хворобою, зауважуючи, що є два основні погляди на природу старіння. Згідно з першим, старіння — це патологічний процес, тобто хвороба. А згідно з другим — це нормальний фізіологічний процес. Віктор Досенко вважає більш обґрунтованою саме другу позицію та є її прихильником. «Еволюція підтримувала механізм виведення з популяції особин, які прожили певну кількість років», — пояснює він. З точки окремо взятої людини, смерть — це почасти трагедія і сумна перспектива. Та для популяції це є благом, інакше еволюція не підтримала б такий механізм.
Учений розповів про унікальних ссавців голих землекопів, яким характерне «невловиме старіння», пояснив як наука намагається продовжити процес старіння, та розказав хто з відомих українських науковців займався цим питаннням.
Одним із перших досліджувати механізми старіння почав наш співвітчизник Ілля Мечников. Він відстоював думку, що причиною старіння є макрофаги. Це нормальні імунні клітини, які «поїдають» уламки інших відмерлих клітин, або патогенних мікробів, що потрапили до організму. Та з часом, як вважав Мечников, вони стають активнішими і починають атакувати клітини людського тіла, що й призводить до старіння. Щоб уповільнити процес, потрібно приборкати макрофагів. На думку Мечникова, робити це можна, впливаючи на мікрофлору кишечника. Саме з цією метою він популяризує болгарський йогурт, який містить певні корисні бактерії.
«Тогочасні знання про мікробіом кишечника та його роль — непорівнювані з сучасними, але попри це ідея Мечникова виявилася напрочуд вдалою і випередила свій час. Сучасні дослідження свідчать про те, що в процесі старіння мікрофлора кишечника справді змінюється таким чином, що в організмі посилюються запальні процеси. І тут справді задіяні макрофаги», — каже Віктор Досенко. Вживання кисломолочних продуктів — це хороша практика, але помітно продовжити життя вони не допоможуть.
Патофізіолог також розповів про дослідження Олександра Богомольця, адже після низкийого досліджень і було створено сучасний Інститут фізіології НАН України, що названий іменем Олександра Богомольця. Завдяки його роботам у 1930-х роках також створений перший у світі препарат з антитіл — сироватка Богомольця, або антиретикулярна цитотоксична сироватка (АЦС). «Створення цього препарату стало подією на рівні першого польоту в космос», — вважає Віктор Досенко.
(...) Крім сироватки Богомольця, є й інші речовини, які точно продовжують життя — це було доведено під час експериментів на тваринах. Але на людях їх не перевіряли із тих самих причин. Один із найбільш перспективних наразі методів боротьби зі старінням, за словами Віктора Досенка, пов'язаний із контролем сенесцентних клітин. Про них дізналися на початку нинішнього століття. Вони можуть перебувати в будь-яких частинах людського тіла, вони безсмертні, вони не діляться — але змушують інші клітини старіти. Для цього вони надсилають їм SMS (senescence-messaging secretome) — молекулярні «повідомлення» про те, що потрібно старіти. І клітини справді старіють після таких «СМСок». Сенесцентні клітини також називають клітинами-зомбі, або зістареними клітинами. В людському організмі вони наявні в будь-якому віці, але з роками їх усе більшає. Виникає ідея: якщо в якийсь спосіб зменшити кількість таких клітин, то старіння має сповільнитися. І справді, сьогодні є клас препаратів, які називаються сенолітиками, — вони вбивають клітини-зомбі. В експериментах на мишах вони продовжують життя тварин більш як на 30%. «Серед них є й такі, що довели свою ефективність на людях. Один із препаратів, зокрема, упродовж восьми місяців дозволив не те що уповільнити старіння людської шкіри, а навіть омолодити її», — розповідає Віктор Досенко. Та тут усе знову непросто. Сенесцентні клітини не тільки беруть участь в одному з механізмів старіння, але виконують інші важливі фізіологічні функції. Зокрема, вони забезпечують тканинний гомеостаз (так називають стан рівноваги середовища, важливий для життєвих процесів). Якщо сенесцентних клітин в організмі немає, або менше, ніж потрібно — працювати правильно він не буде.
Віктор Досенко стверджує, що сенолітики можуть використовуватися для того ж омолодження шкіри, але вдаватися до цього методу можна не всім. Спершу за допомогою спеціальних методів дослідження слід визначити, як багато таких клітин міститься в шкірі конкретного пацієнта. Якщо забагато — можна скоротити. Якщо кількість в нормі — тоді омолоджувати молоду шкіру буде не лише зайвим, але й шкідливим.
Серед сенолітиків є препарати, що схвалені для лікування певних хвороб, та жодні з них поки не вважаються ліками, що сповільнюють старіння. Навіть якщо вони справді на це здатні — отримати підтвердження від доказової медицини вкрай складно.
Є ще один метод продовжити життя, ефективність якого добре доведена на тваринах, зокрема на мавпах. Він не потребує спеціальних препаратів або технологій — ідеться про зменшення кількості калорій, які споживає людина. Найімовірніше, він спрацює на людях так само добре, як на інших тваринах. Проте багатьом (а тим паче гедоністам, які воліють їсти все, що заманеться) він не підійде.
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією платформи «Громадське»