За участі Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України тривають регіональні ширококутові рефлекційно-рефракційні сейсмічні дослідження за темою «Геофізичні дослідження літосфери зони зчленування Східно-Європейської та Західно-Європейської платформ України у зв’язку з перспективами нафтогазоносності (TЕSZ)».
2021 року Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України здійснив масштабний польовий експеримент, який є продовженням серії сейсмічних досліджень літосфери та верхньої мантії на території України. Йдеться про унікальні дослідження глибинної будови території України за допомогою сучасних цифрових сейсмічних станцій. У попередні роки такі роботи виконувалися на Донбасі, в Карпатах, у Чорному й Азовському морях і в Криму спільними силами українських геофізичних організацій та європейських (із Нідерландів, Данії, Німеччини, Фінляндії, Австрії, Польщі, Білорусі) й американських фахівців. Експериментальні сейсмічні дослідження закладають основу для побудови швидкісної моделі літосфери в районі досліджень.
З 23 липня по 10 серпня цього року за проєктом TESZ-2021 було виконано найвитратніші роботи – експериментальні сейсмічні дослідження, а саме встановлення автономних сейсмічних станцій та проведення буро-вибухових робіт. Масштабність проєкту можна оцінити за першими двома нижченаведеними ілюстраціями.
 Схематичне розташування профілю TESZ-2021 в Україні. Зображення отримано за допомогою сервісу GoogleEarth |
Як видно із зображень, профіль простягається майже через усю Україну з південного заходу на північний схід, перетинаючи Чернівецьку, Хмельницьку, Вінницьку, Житомирську, Київську, Чернігівську та Сумську області. Його загальна довжина становить близько 650 км.
 Схематичне розташування профілю TESZ-2021 на фізичній мапі. Червоними кружечками із зірочками позначено пункти вибуху, віддалені один від одного на близько 50 км. Зображення отримано за допомогою сервісу Google Maps |
Вивчення закономірностей глибинної будови та геодинамічного розвитку літосфери за профілем забезпечить пояснення впливу геодинамічної зональності на формування структур консолідованої кори й осадового чохла, що необхідно для оцінки перспектив нафтогазоносності згаданих регіонів.
Польові роботи проводилися за системою профілювання за допомогою автономних цифрових сейсмічних станцій TEXAN і DATA-CUBE. Усього було задіяно 264 сейсмічні станції. Роботи виконувались у тісній співпраці з Інститутом геофізики Польської академії наук (ПАН), який надав для спостережень сейсмічних хвиль 240 станцій. Співробітники Інституту геофізики ПАН також брали участь у польових роботах.
Додатково встановлювалися станції для реєстрації моментів вибухів. Середня відстань між пунктами вибуху становить 50 км, а між пунктами спостереження – близько 2,65 км. Інтервал дискретизації для всіх станцій – 0,01 с.
 Сейсмічна станція DATA-CUBE |
Сейсмічні хвилі ініціювалися з 10-ти пунктів вибухів. Вибухові роботи тривали вночі – для зменшення рівня завад, спричинених людською активністю. Основна частина енергії від підземного вибуху має спрямовуватись углиб. Збуджені вибухом сейсмічні хвилі надалі проходять крізь глибинні товщі земної кори та несуть у собі інформацію про швидкісні та щільнісні характеристики порід.
 Картина вибуху ПВ 05 з повітря. Вибухівку заклали у свердловини завглибшки 30 м кожна |
Експеримент реалізували для отримання детальної моделі швидкісної будови земної кори і верхньої мантії на території України – з метою відтворення тектонічної та геодинамічної еволюції між Східно-Європейською і Західно-Європейською платформами. Особлива увага приділяється вивченню споріднених структур і будові перехідної зони між платформами та прилеглих блоків земної кори, а також будові осадових товщ, які лежать вище і, як вважається, перспективні з погляду нафтогазоносності.
Вивчення тектонічних структур цього регіону вкрай важливе для розуміння геодинамічних процесів, які відбуваються в регіоні Східної Європи.
P.S. За підготовкою і здійсненням першого вибуху – на Київщині – спостерігала знімальна група програми «ТСН» телеканалу «1+1», журналісти якої також поспілкувалися з керівником робіт, заступником директора з загальних питань Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
Сергієм Чулковим і науковим співробітником відділу сейсмічної небезпеки цього ж Інституту кандидатом геологічних наук
Людмилою Фарфуляк. Як розповіли науковці, дослідження допоможуть зрозуміти, як формувалася земна кора на території сучасної України 2,5-2 млн років тому. Результати вибухів опрацьовуватимуться впродовж найближчих кількох років. «У малій кількості у нас є золото й алмази, перше чи друге місце у світі посідаємо за розвіданими запасами титану, магнієвих руд, урану. Газу й нафти в України достатньо для забезпечення власних потреб», – запевнив Сергій Чулков.
Наступні фото і відео – з місця досліджень у Київській області
За інформацією Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України