Міжнародний союз охорони природи офіційно затвердив перелік і межі акваторій, важливих для збереження морських ссавців у Чорному і Каспійському морях, повідомили в організації «Дельфіни Азовського та Чорного морів».
Серед них:
– Азовське море (цілком);
– Керченська протока;
– Каркінітська затока;
– прибережні води від дельти Дунаю до мису Каліакра;
– Мармурове море і протоки Босфор і Дарданелли.
Як пояснив у коментарі регіональний координатор з визначення IMMA (Important Marine Mammal Area) за регіоном Азово-Чорноморському басейну, співробітник Лабораторії морських хребетних тварин Українського наукового центру екології моря, провідний науковий співробітник відділу еволюційної морфології Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України Павло Гольдін, це величезний крок в охороні морських оселищ ссавців. «Це є свідоцтвом розвитку принципів охорони природи в Україні. Для нас це дуже важливо, бо нарешті ми стали частиною світової системи охорони природи, яка розвивається», – каже науковець.
Під охороною природи люди, зазвичай, розуміють, що охороняються якісь окремі зникаючі види. Для цього ведуть "Червону книгу". А також можна охороняти природу шляхом створення природних заповідників, що робиться під егідою та за керівництвом ООН, зазначає Павло Гольдін.
«З одного боку види, з іншого – заповідники. Але насправді вони не існують у відриві один від одного. Насправді кожна рослина і тварина має свою оселю, свою територію або акваторію, де вона живе», – пояснює науковець.
Саме для цілісності процесу охорони природи Міжнародний союз розробляє нові інструменти, щоб всі розуміли, що вид і його оселище – дві сторони однієї ж медалі, зауважує зоолог.
Так, для кожної групи видів розробляється концепція охорони оселищ. Для рослин все зрозуміло – де вона росте, там її оселище: «А для тварини яка рухається у просторі постійно, як кит або дельфін, концепція охорони оселища потрібна особлива. Концепція динамічного оселища.
На прикладі дельфіна: там він народжує дитинчат, там живиться, там мігрує і він має міграційний коридор. Тут у дельфінів велике скупчення, а тут – маленька ізольована сім’я, яка не спілкується з подібними собі.
«І для кожного такого випадку потрібні окремі інструменти. Наприклад, якщо дельфіни мігрують якоюсь протокою – то в цей час там не можна проводити якихось будівельних робіт або обмежувати рух суден, щоб вони дали дельфінам дорогу», – пояснює Павло Гольдін.
А в затоці, де дельфіни постійно живуть та живляться, взагалі не можна нічого будувати. Бо, наприклад, порт може призвести до зникнення в природі цілої унікальної популяції, зауважує науковець. І тепер, коли в нашому регіоні, в Азово-Чорноморському і Каспійському басейнах, визначили ці акваторії, вони автоматично потрапляють в поле зору усіх міжнародних конвенцій, які підписала Україна з приводу охорони природи. Серед них і Конвенція про охорону біологічного різноманіття, про збереження китоподібних Чорного і Середземного морів і навіть Угода про асоціацію з ЄС.
Зоолог пояснює що це означатиме на ділі: «Перш за все, наприклад, не можна знищувати ці водойми, робити там суцільні забудови, робити мегаокеанські порти, концепції яких пропонували Україні раніше». До прикладу – Скадовськ. В Джарилгацькій затоці заборонено будувати мегапорт, бо це може знищити цілу популяцію дельфінів, додає науковець.
Інформація на платформі «Ліга.Life» Інформація на сайті International Union for Conservation of Nature (IUCN) Інформація на фейсбук-сторінці «Дельфіни Азовського та Чорного морів - Dolphins of the Azov and Black Seas» За інформацією платформи «Ліга.Life»