Олександр Симоненко розповів чому традиційна хрестоматійна хронологія щодо сарматів не є істинною і які нові дані отримали історики за останні роки, як сармати опинилися за крок до північно-причорноморських степів і де їхня прабатьківщина чи батьківщина.
Історик також розповів наскільки можна простежити археологічно відносини українського степу з землеробським лісостепом за часів сарматів та як можна окреслити сарматські державотворчі процеси. Щодо останнього вчений зазначив: «Насамперед, сармати були кочовиками на протодержавній стадії. Бо держава в класичному розумінні – це що? Територія, спадкова влада, апарат і писемність. Того всього не було. Але номадознавці, фахівці з вивчення кочовиків, стверджують, що у кочовиків була така форма державності, як кочова імперія. Це умовна назва. Тобто це певний державний осередок, який виникав навколо навіть однієї особи – якогось вождя, який відрізнявся сміливістю, хоробрістю, підприємництвом, хистом. Він формував навколо себе оточення за рахунок військової сили. Єдине, що в кочовиків було непереможне, – їхнє військо. І вони на певний час об'єднувалися навколо цього ватажка. Це було прообразом державності. Звісно, як у будь-якої ієрархічної структури, у цього ватажка мали бути підлеглі. Інша справа, чи було наслідування верховної влади у сарматів? Тут важко сказати, бо у нас практично немає письмових джерел, які б точно і недвозначно свідчили, що той син став царем. Але, до слова, на Боспорі в І столітті і на початку ІІ століття правили сарматські династії, хоча це було Боспорське царство, називали себе боспорськими царями, однак походили вони від сарматів, бо в них іменним знаком була сарматська тамга. І там, це точно відомо, влада передавалася від батька до сина. (...) Тобто, найімовірніше, у сарматів уже були зачатки державності. Але ці кочові імперії дуже недовговічні, вони зникали, як правило, із загибеллю володаря. І знову новий володар за певний час згуртовував навколо себе, він мав показати, що він вартий, щоб за нього помирати. Він мав мати час довести свою спроможність керувати іншими».
Ознайомитися з відеозаписом інтерв’ю За інформацією освітнього проєкту «Локальна історія»