29 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбувся міжнародний семінар «Paradigms in the management of governance in the present conditions of the epidemic crisis: global economy under pandemics» («Парадигми державного управління у сучасних умовах епідемічної кризи: глобальна економіка в умовах пандемії»), організований Бухарестським університетом «ARTIFEX» (Румунія), Інститутом економіки та прогнозування НАН України і Національним інститутом економічних досліджень Республіки Молдова за участі фахівців із Румунії, України, Молдови та Болгарії. Робочою мовою заходу була англійська.
Із вітальним словом до учасників звернувся ректор Бухарестського університету «ARTIFEX» доктор економічних наук, професор Александру Маноле, який відзначив важливість пошуку шляхів подолання наслідків пандемії COVID-19, що полягають у подальшому розвиткові діджиталізації в освіті, соціальному й економічному захисті та підготовці рекомендацій для органів державної влади.
 Вітальне слово доктора економічних наук, професора Александру Маноле (Бухарестський університет «ARTIFEX», Румунія) |
Професор кафедри обліку, аудиту та оподаткування факультету економічних відносин та фінансів Державного біотехнологічного університету (Харків) доктор економічних наук Станіслав Василішин і доцентка цієї кафедри кандидат економічних наук Валентина Ярова представили доповідь із теми: «Social accounting as a tool of social responsibility management in the conditions of Covid-19» («Соціальний облік як інструмент управління соціальною відповідальністю в умовах COVID-19»).
 Фрагмент виступу доктора економічних наук, професора Станіслава Василішина та кандидата економічних наук, доцента Валентини Ярової (Державний біотехнологічний університет, Україна) |
Науковий співробітник Бухарестського університету «ARTIFEX» і Національного інституту наукових досліджень у галузі праці та соціального захисту (Румунія) доктор економічних наук Геннадій Чобану виступив із ґрунтовною доповіддю про вплив пандемії COVID-19 на ринок праці в Єврорегіоні, звернув увагу на практики збереження робочих місць і необхідність посилення кібербезпеки в умовах діджиталізації та формування суспільства 4.0.
Активну участь у семінарі взяли й фахівці Інституту економіки та прогнозування НАН України. Завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці цього Інституту доктор економічних наук Вікторія Близнюк представила доповідь «Digitalization of education and transformation of the labor market in the post-pandemic period» («Цифровізація освіти і трансформація ринку праці у постпандемічний період»). Вчена обґрунтувала, що постпандемічний ринок праці виявив уразливість жінок. Це обумовлено їх високою концентрацією у сегментах, які найбільше постраждали від карантинних обмежень, та усвідомленим вибором у родині на користь жінки, яка доглядатиме дітей удома внаслідок звуження сфери соціальних послуг (закриття шкіл і садочків).
Доктор економічних наук Вікторія Близнюк також представила результати наукових досліджень наслідків коронакризи, одним з яких є активізація цифровізації, що трансформуватиме і суттєво визначатиме соціально-трудові відносини у найближчому майбутньому. Про це свідчить і поширення нестандартних нині форм зайнятості та стратегій цифрової трансформації бізнес-процесів.
Як зауважила доповідачка, серед груп ризику є професії, що потребуватимуть виконання рутинних операцій, адже робітник майбутнього має володіти цифровими технологіями та принципами алгоритмізації і мати освітній рівень, що відповідає рівню сучасної вищої освіти. Примітивні завдання виконуватимуть машини, одноманітної роботи поменшає, пріоритетними стануть багатозадачність і багатопроєктність. Попитом користуватимуться професії, що базуються на креативності та винахідництві, потребують комунікативних і соціальних навичок. Тобто освітні заклади мають чітко усвідомлювати попит на ринку праці та забезпечити формування нової системи компетенцій, яка включає навички екзистенційні (meta skills, що забезпечуватимуть розуміння власних когнітивних процесів) і соціальні (social skills – компетенції розуміння власних почуттів та відчуттів), а також майбутні знаннєві компетенції (future hard skills – професійні компетенції).
У сучасному українському контексті однією з ключових компетенцій висококваліфікованих працівників є вільне володіння англійською мовою. За даними української IT-компанії Jooble, знання англійської потребують 22% вакансій, а за даними соціальної мережі LinkedIn – 56% вакансій для переважно висококваліфікованих працівників. Це вимагає істотної трансформації освітньої системи у постпандемічний період і розроблення інструментарію з мінімізації ризиків доступності освітніх послуг і розриву між елітарною та масовою освітою.
 Фрагменти виступу доктора економічних наук Вікторії Близнюк (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Завідувачка сектору міжнародних фінансових досліджень Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук, професор Олена Борзенко виголосила доповідь «Global economy and rise of multinational corporations» («Глобальна економіка та розвиток транснаціональних корпорацій»), в якій визначила основні тенденції у світовій економіці, обумовлені швидкістю заходів для пом’якшення найгіршої фінансової кризи. За словами науковиці, очікуваного зростання продуктивності за рахунок інструментарію монетарної політики не відбулося. Тому на перший план виходять інструменти фіскальної політики, реформування системи державного стимулювання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Це потребує інвестування у розвиток компетенцій четвертої промислової революції, що має забезпечити інклюзивність і екологічну стійкість економічного розвитку.
 Фрагменти виступу доктора економічних наук, професор Олени Борзенко (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Провідний науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Ярина Юрик представила доповідь «Pandemic and gender inequality in the labor market: challenges for Ukraine» («Пандемія та гендерна нерівність на ринку праці: виклики для України»), наголосивши на існуванні ґендерної сегрегації на ринку праці України, котра є причиною нижчого рівня заробітної плати і професійного статусу жінок, зокрема розглянула наслідки сегрегованості ринку праці для зайнятості жінок у період пандемії.
Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України» кандидат економічних наук Тетяна Перегудова виступила з теми: «Income stagnation in Ukraine as a result of the Covid-19 pandemic» («Стагнація доходів в Україні внаслідок пандемії COVID-19»). Вона відзначила такі негативні соціальні наслідки пандемії COVID-19, як стагнація доходів в Україні та зростання бідності населення, що позначилося на показниках якості зайнятості як в офіційному, так і в неформальному сегментах ринку праці. Відповідно, це актуалізує питання забезпечення принципів гідної праці й соціального захисту.
Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат географічних наук Світлана Жовнір у своєму виступі «Problematic issues of international labor mobility in a pandemic» («Проблемні питання міжнародної мобільності робочої сили в умовах пандемії») зазначила, зокрема, що для України як країни походження мігрантів одним із викликів пандемії COVID-19 стало забезпечення повернення, виїзду і соціально-правового захисту українських трудових мігрантів у нових умовах обмеження пересування між країнами та змінами на світовому ринку праці.
Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Лариса Лавриненко в межах доповіді «The impact of the digital economy on the labor market» («Вплив цифрової економіки на ринок праці») зауважила, що в умовах цифровізації економіки ринок праці зазнає колосальних змін. Цифровізація істотно впливає на ринок праці, модифікуючи структуру навичок сучасних працівників, умови праці та динаміку зайнятості.
Старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Лариса Гук виступила з доповіддю «Directions of formation of the newest policy in the field of vocational education in the conditions of digitalization» («Напрями формування новітньої політики у сфері професійно-технічної освіти в умовах цифровізації»), в якій виокремила типові тенденції розвитку сучасної європейської професійної освіти й навчання, які стануть базою для трансформації та модернізації закладів професійної освіти. Учена виокремила можливості цифровізації професійно-технічної освіти (ПОН) у контексті широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як задля збільшення частки випуску закладами ПОН висококваліфікованих фахівців, так і для нівелювання обмежень, викликаних пандемією COVID-19, а також запропонувала низку напрямів формування політики у сфері професійно-технічної освіти, що сприятиме зростанню її ефективності.
У міжнародному семінарі взяли участь також представники закладів вищої освіти Дніпра, Вінниці, Одеси й інших українських міст.
На завершення заходу модератори узагальнили найважливіші спільні для України та Румунії проблеми і постпандемічні виклики у сфері освіти й зайнятості в контексті прискореної цифровізації та можливі шляхи вирішення означених проблем. Загалом наукова дискусія посприяла формуванню пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення державного управління в умовах посилення ризиків та невизначеності.
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України