2 грудня 2021 року виповнилося 90 років з дня народження відомого українського вченого, доктора хімічних наук, професора Богдана Йосиповича Набиванця, який працював у галузі аналітичної хімії, гідрохімії та гідроекології.
Б.Й. Набиванець народився 2 грудня 1931 р. у м. Ужгороді (на той час – Чехословаччина, нині – Закарпатська область, Україна), помер – у м. Ужгороді 12 травня 2019 р.
У 1954 р. закінчив хімічний факультет Ужгородського державного університету за спеціальністю «хімік–аналітик». У 1954–1957 рр. навчався в аспірантурі при Інституті загальної та неорганічної хімії (ІЗНХ) АН УРСР (нині Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України) за спеціальністю «аналітична хімія».
У 1957 р. Б.Й. Набиванець захистив дисертацію «Изучение комплексных соединений молибдена в растворах» на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю «аналітична хімія», а у 1969 р. – докторську дисертацію на тему «Состояние в растворах и реакции соединений некоторых элементов IV i VI групп периодической системы» (науковий консультант – академік АН УРСР, професор А.К. Бабко).
Після закінчення аспірантури працював молодшим (1957–1961 рр.) та старшим (1961–1969 рр.) науковим співробітником відділу аналітичної хімії ІЗНХ АН УРСР. З 1969 по 1974 рр. очолював відділ гідрохімії в Інституті гідробіології АН УРСР. Протягом 1974–1990 рр. – завідувач кафедри неорганічної і аналітичної хімії Київського політехнічного інституту, з 1990 р. по 2001 р. обіймає посаду професора кафедри аналітичної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У подальшому трудова і наукова діяльність Б.Й. Набиванця пов’язана з Українським науково-дослідним гідрометеорологічним інститутом (нині Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України і НАН України), де він працював головним науковим співробітником відділу гідрохімії до 2011 р.
Здобуті під керівництвом корифея аналітичної хімії, академіка АН УРСР А.К. Бабка блискучі наукові результати у вивченні стану низки хімічних елементів у розчинах були успішно впроваджені Б.Й. Набиванцем для дослідження співіснуючих форм речовин у природних водних системах.
У галузі гідрохімії і гідроекології Б.Й. Набиванець розвинув новий напрям, спрямований на вивчення процесів і чинників, що впливають на формування гідрохімічного режиму водойм, міграцію і трансформацію речовин у водних екосистемах. З цим напрямом була пов’язана вся його подальша наукова діяльність.
Значну увагу він приділяв розробленню нових і вдосконаленню наявних методик визначення різних класів речовин у природних поверхневих водах. Завдяки його зусиллям набули широкого розвитку і застосування хроматографічні, кінетичні, зокрема хемілюмінесцентні, й електрохімічні методи аналізу природних вод. Вдале поєднання цих і деяких інших фізико-хімічних методів стало поштовхом для дослідження поведінки та шляхів міграції різних груп хімічних речовин у водних екосистемах, зокрема тих, що знаходяться в мікрокількостях. Під керівництвом професора Б.Й. Набиванця у відділі гідрохімії Інституту гідробіології АН УРСР були започатковані дослідження співіснуючих форм металів у природних поверхневих водах, які отримали подальший розвиток і продовжуються й нині.
Професор Б.Й. Набиванець був талановитим педагогом і приділяв велику увагу підготовці наукових кадрів. За його безпосереднього керівництва підготовлено велику плеяду науковців – хіміків-аналітиків і гідрохіміків, зокрема 18 кандидатів та 2 доктори наук.
Б.Й. Набиванець – автор 360 наукових і науково-методичних робіт. Працюючи на кафедрі аналітичної хімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, створив два нових спецкурси «Аналіз довкілля» і «Хімічний склад об’єктів довкілля».
Найвагоміші наукові результати його досліджень викладено в низці монографічних робіт, зокрема:
- Хроматографический анализ (співавтор – Є.А. Мазуренко, 1979 р.);
- Кинетические методы анализа природных вод (співавтори – П.М. Линник, Л.В. Калабіна, 1981 р.);
- Формы миграции металлов в пресных поверхностных водах (співавтор – П.М. Линник, 1986 р.);
- Аналітична хімія природного середовища (співавтори – В.В. Сухан, Л.В. Калабіна, 1996 р.);
- Основи хроматографічного аналізу (співавтор – О.М. Лисенко, 2002 р.);
- Аналітична хімія поверхневих вод (співавтори – В.І. Осадчий, Н.М. Осадча, Ю.Б. Набиванець, 2007 р.);
- Гідрохімічний довідник: Поверхневі води України. Гідрохімічні розрахунки. Методи аналізу (співавтори – В.І. Осадчий, Н.М. Осадча, Ю.Б. Набиванець, 2007 р.);
- Процеси формування хімічного складу поверхневих вод (співавтори – В.І. Осадчий, П.М. Линник, Н.М. Осадча, Ю.Б. Набиванець, 2013 р.)
- Processes determining surface water chemistry (co-authors – Volodymyr Ocadchyy, Petro Linnik, Nataliia Osadcha, Yurii Nabyvanets, Switzerland: Springer International Publishing, 2016).
Наукова спадщина Б.Й. Набиванця залишається актуальною як з наукової, так і з практичної точки зору. Його наукові досягнення у галузях аналітичної хімії, гідрохімії та гідроекології залишаються надзвичайно важливими в умовах сьогодення і широко використовуються спеціалістами різного профілю – аналітиками, гідрохіміками, гідроекологами.
Світлий образ професора Богдана Йосиповича Набиванця – талановитого вченого і педагога – назавжди залишиться в наших серцях і в нашій пам’яті. Його неперевершена відданість науковій діяльності може бути взірцем служіння науці для нинішніх і майбутніх поколінь науковців.
Вдячні учні та колеги