View message

26 січня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Під час засідання було заслухано дві доповіді.

Про результати виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Матеріали для медицини і медичної техніки та технології їх отримання і використання» на 2017-2021 роки доповів академік НАН України Сергій Фірстов.

Виконання Програми відбувалось у співпраці з фахівцями інститутів Національної академії медичних наук України, Української військово-медичної академії, Білоцерківського національного аграрного університету, ортопедичними та стоматологічними клініками України.

Концепцією Програми були визначено 4 основні напрями роботи:

•        Розробка нових біосумісних матеріалів і технологій виготовлення імплантатів та ендопротезів для хірургії і реабілітаційної медицини. У межах цього напряму були розроблені принципово нові сплави для виготовлення медичних виробів різної функціональної дії, отримання готових ортопедичних та дентальних вітчизняних імплантатів за новітніми технологіями, використання в кардіохірургії. Отримано нові різновиди біоактивної кераміки. Створено та досліджено нові методи отримання біоматеріалів на основі кальцій-фосфатної кераміки з антибактеріальними властивостями. Започатковано фактично новий напрям у реконструктивно-відновлювальній хірургії, який базується на використанні нового типу комбінованих імплантатів (так звані імплантати третього покоління), що поєднують біосумісні носії на основі біорозчинної біоактивної кераміки та власні кісткові клітини пацієнта. Такі імплантати мають високий потенціал повноцінної заміни аутотрансплантатів в операціях на кістковій тканині в регенеративній медицині.

•        Розробка матеріалів і технологій для зупинки кровотеч, лікування ран і травматичних уражень – отримано дослідні зразки активованих вуглецевих наноструктурних матеріалів, модифікованих наночастинками срібла для використання в якості аплікаційних матеріалів для інфікованих ран, проводяться клінічні дослідження кровоспинного засобу на основі активатора системи зсідання крові та волокнистих вуглецевих сорбентів, проводяться доклінічні дослідження безпечності нових біотехнологічних покриттів для лікування масивних опіків і травматичних уражень шкіри різного ґенезу, в яких замість живих клітин при виготовленні еквівалентів дерми можна використовувати безклітинні середовища, що робить їх дешевшими приблизно в 10 разів, ніж закордонні аналоги, спрощує технології зберігання та використання, полегшує контроль якості.

•        Створення спеціалізованої апаратури та біосумісного інструментарію для різних галузей медицини – створено прилади та технології, які забезпечують в одному апаратному комплексі можливості зупинки кровотеч при травмах та вогнепальних пораненнях, ефективну обробку ран і травматичних ушкоджень; видалення нежиттєздатних тканин у рані; санацію інфікованих і хронічних гнійних ран; безкровне, швидке, малотравматичне виконання оперативних втручань; швидке післяопераційне відновлення пацієнтів. Вперше створено, виготовлено та проведено експериментальні дослідження дослідних зразків оригінальних термоелектричних приладів, що не мають світових аналогів, для визначення теплового потоку з поверхні очей, для безконтактного та контактного охолодження ока людини.

•        Розробка медичних маркерів, біосумісних носіїв та біоостеоіндукторів, методів лікування і тестування онкохворих – вперше розроблено алгоритм тестування біосумісності вітчизняних імплантаційних матеріалів з біоактивної кераміки для оцінювання ефективності відновлення функції опорно-рухового апарату при злоякісному процесі, створено спосіб персоніфікованого тривимірного моделювання злоякісних і метастатичних пухлин кісток, вперше в Україні отримано високоспецифічні та стабільні кон’югати вітчизняних моноклональних антитіл для диференційної діагностики лейкозів та лімфом, визначення імунологічного статусу при злоякісних новоутвореннях, інфекційних і аутоімунних захворюваннях,  а також для моніторингу стану імунної системи у осіб з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

Загалом протягом 2017–2021 рр. у рамках Програми було виконано 28 наукових проєктів.

В обговоренні доповіді взяли участь завідувач кафедри Білоцерківського національного аграрного університету Михайло Рубленко, директор ТОВ «Лікар Інвест» Вячеслав Дьомін, начальник кафедри Української військово-медичної академії Сергій Король, завідувач кафедри біобезпеки і здоровя людини Національого технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Ігор Худецький, академіки НАН України Вадим Локтєв та Ігор Крівцун.

Із доповіддю «Високопотужні джерела струму на базі суперконденсаторів» виступив завідувач відділу нанорозмірних вуглецевих матеріалів для акумулювання енергії Інституту сорбції та проблем ендоекології НАН України член-кореспондент  НАН  України Юрій Малєтін.

Сьогодні суперконденсатори все ширше застосовуються як джерела резервного електроживлення в побутовій електроніці, а також для запуску дизельних двигунів при низькій температурі, створенні електричних і гібридних автомобілів й автобусів, для регулювання кута атаки лопатей у вітроенергетиці тощо. Перспективним видається їх використання в портативних апаратах електрозварювання, блоках живлення мікросупутників, у воєнній спецтехніці тощо.

Група науковців та інженерів на чолі з членом-кореспондентом НАН України Юрієм Малєтіним розробили фізико-хімічні основи створення конденсаторів подвійного електричного шару (суперконденсаторів), а також у галузі синтезу нанопоруватих електродних матеріалів для суперконденсаторів, одержання їхніх композитів з нанорозмірними матеріалами, з технології літій-іонних акумуляторів, підбору відповідних органічних електролітів та кінцевого виготовлення макетів високопотужних імпульсних джерел струму.

На базі проведених досліджень спільно з ТОВ «Юнаско-Україна» виготовлено дослідні партії одиничних елементів з робочою напругою 2,7 В і ємністю від 100 до 3500 Ф, а також модулі на їхній основі з робочою напругою від 16 до 200 В. Вони були протестовані в промислових компаніях Європи та США. А результати незалежних випробувань показали здатність таких джерел забезпечувати імпульси надвисокої потужності та істотну перевагу українських суперконденсаторів і гібридних пристроїв порівняно з найкращими світовими аналогами.

В обговоренні доповіді взяли участь академіки НАН України Андрій Рагуля, Анатолій Білоус та Микола Картель.

Насамкінець було розглянуто низку кадрових і поточних питань.