 Юрій Борисович Гайдідей (02.02.1945 – 30.10.2019) |
2-3 лютого 2022 року в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України відбувся Міжнародний онлайн-семінар з теоретичної фізики, присвячений пам'яті талановитого українського фізика-теоретика, одного з яскравих представників школи академіка О.С. Давидова Юрія Борисовича Гайдідея (02.02.1945 – 30.10.2019).
Семінар відкрив голова Оргкомітету семінару академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України Вадим Локтєв, який близько знав, товаришував та тісно співпрацював з Юрієм Борисовичем з перших років їхньої роботи в Інституті.
З привітальним словом виступив директор Інституту, Президент НАН України академік Анатолій Загородній, який відзначив великий внесок Юрія Гайдідея у розвиток сучасної теоретичної фізики, у становлення Інституту, в якому Ю.Б. Гайдідей пропрацював майже 50 років, підготовку ним наукових кадрів.
Своїми спогадами також поділився член-кореспондент НАН України Ельмар Петров, разом з яким Юрій Борисович виконав свої перші наукові дослідження. Доповідач, зокрема, розповів про спільну роботу з тунелювання магнонів як когерентних носіїв енергії у феромагнітних ланцюжках.
З оглядом спільних з Ю.Б. Гайдідеєм робіт, виконаних протягом 25 років співпраці, виступив професор Технічного Університету Данії, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України Пітер Л. Христіансен. Ці роботи стосувалися теорії солітонів та хаосу з застосуванням до надпровідності, нелінійної оптики, біомолекулярної динаміки, акустики, динаміки транспортних потоків у великих містах.
 Під час відкриття семінару |
У роботі семінару з науковими доповідями виступили колеги й учні Юрія Борисовича, вчені світового рівня та молоді науковці з 6 країн світу та України. Широкий спектр питань, які піднімалися у доповідях учасників, відображав коло наукових інтересів Ю.Б. Гайдідея: від теорії нелінійних станів у низьковимірних електрон-фононних системах – до динаміки колективних збуджень у магнітних середовищах, що мають особливості чи то впорядкування, чи то форми, чи то топології. Так, професор Хуан Арчілла (Іспанія) розповів про біжучі хвилі у вигляді локалізованого нелінійного збудження з крилами (птеросолітон від латинського ptero – крило) та солітон-бризерні пари у двовимірних гексагональних гратках, а професор Франц Мертенс (Німеччина) – про поведінку солітонів у спінорній моделі за присутності зовнішніх полів. Професор Єнс Ю. Расмуссен (Данія) присвятив свою доповідь нелінійній динаміці систем, що описуються узагальненим двовимірним нелінійним рівнянням Шредінгера, а Мадс П. Соренсен (Данія) – солітонам та акустичним ударним хвилям, які задовольняють нелінійне рівняння синус-Гордон.
Значна частина доповідей стосувалася мікромагнітних явищ – динаміки феро- та антиферомагнетиків на субмікрометрових масштабах. Із чудовим оглядом експериментальних робіт та відкритих проблем у реалізації та застосуваннях явищ магнетизму, викликаних кривиною, а також форм-залежної наномагнітоелектроніки виступив професор Денис Макаров (Німеччина). Ці застосування охоплюють не лише нанотехнології для використання у техніці та передачі й накопиченні інформації, а і для медичних цілей. Професор Д. Шека (Україна) зробив загальну оглядову доповідь про внесок Юрія Гайдідея в розвиток теорії мікромагнетизму. Інші доповідачі розповіли про топологічні магнітні солітони, а саме хопфіони (А. Саксена, США), скирміонам (В. Кравчук, Україна), мерони (О. Волков, Німеччина) та доменні стінки (К. Єршов та О. Пилиповський, Німеччина). Серед цікавих результатів слід виділити формування періодичних структур намагніченості, в тому числі вихор-антивихрових кристалів, під дією спін-поляризованого струму (О. Волков) та вплив кривини низькорозмірних магнетиків (дроти, плівки) на властивості топологічних магнітних солітонів в них (В. Кравчук, О. Пилиповський, К. Єршов). Про вивчення можливості контролю станів антиферомагнетиків за допомогою спін-полярозованого струму розповіла О. Гомонай (Німеччина). Крім того, було представлено ряд нових результатів, які ще не вийшли друком. Так, Авадх Саксена (Національна лабораторія Лос-Аламосу, США) повідомив про знаходження точного хопфіонного розв’язку для анізотропного гайзенбергівського магнетика, а В. Кравчук (Україна) повідомив про передбачений ефект дрейфу скирміонів під дією градієнтів кривини.
Варто відзначити й доповіді з інших напрямів теоретичної фізики. Так, доповідь академіка НАН України Б.І. Лева (Україна) була присвячена узагальненню феноменологічної теорії фазових переходів Гінзбурга-Ландау, якщо для їхнього опису необхідно враховувати вищі похідні параметра порядку. Про динаміку потоків у мережах розповів Жан-Гі Капуто (Франція), про опосередкований солітонами транспорт зарядів у системах Донор — Білок — Акцептор розповіла Л. Брижик, особливостями взаємодії молекул пероксиду водню з ДНК поділився С. Волков, а О. Золотарюк (всі – Україна) розповів про зв'язані стани у системах з точковими взаємодіями.
Доповіді виступаючих викликали багато питань, супроводжувалися жвавими й плідними дискусіями, коментарями. Учасники високо оцінили роботу семінару і висловили побажання зробити його регулярним.
З програмою та тезами доповідей можна ознайомитися на
веб-сторінці семінару, а також прослухати виступи деяких учасників на ютуб-каналі Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України
за посиланням. За інформацією Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України