25 січня 2022 р. в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського (ІМФЕ) НАН України відбувся Міжнародний круглий стіл «Cвітовий тріумф «Щедрика» М. Леонтовича» у рамках відзначення 100-річчя гастролей українського хору під керівництвом О. Кошиця в Америці та виконання артистами легендарного музичного твору.
Сьогодні музику «Щедрика», майстерно виписану геніальним українським майстром – М. Леонтовичем, знає весь світ. За понад 100 років свого існування цей український музичний шедевр повсюдно надихнув покоління талановитих композиторів, кінематографістів, співаків, інструменталістів, джазменів, реперів і навіть програмістів на створення розмаїтих версій та імпровізацій, що розквітчали яскравими барвами й розвинули до великих композицій українську хорову акапельну мініатюру – складову української мистецької спадщини.
Проведений онлайн-форум є однією з ланок в комплексі заходів з дослідження й поширення народної та мистецької спадщини серед вітчизняної та серед зарубіжної громадськості. Участь у цій науковій акції взяли представники депутатського корпусу та іноземні гості.
З вітальним словом виступила народний депутат України Наталія Піпа. Вона наголосила на актуальності збереження нематеріальної культурної спадщини, на ефективності просвітницьких практик і наукової діяльності вчених Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України у справі популяризації культурної спадщини України.
З доповіддю та «музичною ремаркою» виступив відомий бандурист, композитор, диригент Віктор Мішалов (Канада). Відома перекладачка, редакторка, доктор філологічних наук Валентина Соболь (Польща) темою своєї доповіді обрала постать О. Кошиця – всесвітньо відомого популяризатора української музичної культури.
Доповіді учасників охопили найрізноманітніші аспекти теми круглого столу й супроводжувалися аудіовізуальним рядом.
Розпочала роботу круглого столу доповідь дослідниці творчості М. Леонтовича старшої наукової співробітниці ІМФЕ НАН України кандидата мистецтвознавства Валентини Кузик «Cпроба полівекторного аналізу «Щедрика» М. Леонтовича». Вона висвітлила 5 напрямів аналізу, а саме: історичний, музичний, вербальний, графічний, нумерологічний. У доповіді було відзначено точну дату завершення написання твору – 18 серпня 1916 р., над яким автор працював понад 6 років; з’ясовано першовиконання «Щедрика» в різдвяних концертах хору студентів Свято-Володимирського університету під орудою О. Кошиця в 1916 році (за ст. стилем 25 грудня 1916 р., тобто за новим стилем 7 січня 1917 р.). У графічному аналізі показано, як музичні обриси утворюють графічні лінії КВІТКИ – світовий символ життєдайної енергії.
З цікавими музично-інструментальними композиторськими версіями Ю. Ланюка та Ю. Шевченка на основі «Щедрика» М. Леонтовича познайомили громаду кандидати наук з мистецтвознавства Ірина Сікорська й Ольга Кушнірук ((ІМФЕ) НАН України).
Роль і долю хорової спадщини М. Леонтовича в освітніх процесах у новий час (хорових творів композитора та вокально-хорової освітньої практики в сучасних освітницьких проєктах) висвітлили й окреслили її високу музичну естетичну місію вітчизняні музикознавці – заслужена артистка України, професор Наталя Кречко, заслужений діяч мистецтв, професор кафедри хорового диригування Національної музичної академії України (НМАУ) ім. П.І. Чайковського, України Дмитро Радик.
Розширенню розмаїтих аспектів вивчення етичного, естетичного, драматургічного начал, закладених у музиці шедевру М. Леонтовича було присвячено виступ кандидата мистецтвознавства, професора Олени Таранченко (НМАУ ім. П. І. Чайковського).
Творчі зв'язки М. Леонтовича й О. Кошиця та пам'ятні події двох геніїв української культури розкрито в ґрунтовній доповіді заслуженої діячки мистецтв України, лауреатки Національної премії України ім. Т. Шевченка члена-кореспондента Національної академії мистецтв України Ганни Гаврилець і кандидата педагогічних наук, професора Майї Печенюк(Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка).
Думки, пов'язані з природою національного мелологосу та породжених ним мелозв'язків на мотивному рівні ще у донотописемні часи, висвітлено в доповідях Олесі Прилепи й Інни Лісняк (ІМФЕ) та проілюстровано відеорядом.
За участі членів ради молодих вчених ІМФЕ НАН України (К. Бех, О. Головко) та співробітників відділу музикознавства та етномузикології (В. Кузик, О. Немкович, І. Сікорська, І. Лісняк) відбулася презентація знакових народознавчих та мистецьких видань Інституту.
Ознайомитися із презентацією За інформацією ІМФЕ НАН України