12 квітня виповнилося двадцять років з моменту відходу у вічність відомого україніста, славіста, професора Юрія Шевельова. Як зазначив у доповіді, що була присвячена видатному досліднику, директор Інституту української мови НАН Україну доктор філологічних наук Павло Гриценко: «Шевельов у спогадах підкреслює, і це вже самохарактеристика, що за першу парту сісти не прагнув, — так він метафорично передає, що не хотів тієї показної першості. Проте він справді був першим». Учений відповів на такі питання: на порозі яких сенсаційних відкриттів ми стоїмо, якими були горизонти задумів Юрія Шевельова, яку ціну видатному досліднику довелося заплатити через принциповість захисту правди про українську мову?.
«Шевельов до кінця не прочитаний», — стверджує Павло Гриценко у доповіді. І слова ці стосуються, на жаль, не тільки третього тому. Як розповідає Павло Гриценко, під час досліджень історії формування білоруської мови, які здійснював Юрій Шевельов у Швеції, вчений остаточно переконався, що концепція про давньоруську мову (з якої потім нібито розвинулися українська, білоруська й російська) — це суто ідеологічний конструкт (який, до слова, і нині експлуатує рф). У 1952 році Юрій Шевельов переїжджає в Америку на запрошення відомого мовознавця Романа Якобсона. І, попри вдячність відомому славісту (адже тільки завдяки його впливовості до США вдалося переїхати й матері українського дослідника), Юрій Шевельов своїх позицій щодо питань походження української мови не змінив. Це й стало причиною того ідеологічного конфлікту з Романом Якобсоном. «Як переповідав Юрій Володимирович (частину цієї інформації він опублікував у нарисі), Якобсон категорично не тільки не прийняв цієї концепції, а й сказав, що цього друкувати не можна. На що Юрій Володимирович вчинив так, як вважав за потрібне. Він це надрукував і дорого за це заплатив — його цькували серед американських славістів, було й таке, що на одному зі з’їздів славістів йому фактично заборонили приходити й читати свою доповідь, — пояснює Павло Гриценко. — Юрій Володимирович через усе це пройшов і працював на науку так, як мало хто з відомих славістів того часу».
Ознайомитися з повним текстом доповіді За інформацією газети «День»