До найважливіших і промислово значущих типів уранових родовищ Українського кристалічного щита (коротка назва – Український щит) належать родовища Кіровоградського (Інгульського) мегаблоку альбітитової формації. Численні об’єкти цієї формації контролює ціла мережа тектоно-метасоматичних зон, яку містить значний за масштабами урановорудний район – унікальна природна лабораторія. Принаймні поки що це єдиний у світі рудний район з аналогічним формаційним і генетичним типом родовищ у таких масштабах. Окремі подібні мінеральні прояви, виявлені останнім часом у межах докембрію Балтійського і Бразильського щитів, тільки підкреслюють цю унікальність.
 Інгульське уранове родовище Українського щита (фото: dozor.kr.ua) |
Більшість виявлених уранових родовищ зосереджуються в межах трьох тектоно-метасоматичних зон, які вирізняються просторовим положенням щодо внутрішньоблокових гранітно-купольних структур, розташованих у центральній частині Інгульської мегаструктури і складених гранітоїдними масивами новоукраїнського та кіровоградського комплексів, а також (на північ) Корсунь-Новомиргородським плутоном (глибинним магматичним тілом) складної будови. Науковці Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України здійснили ізотопно-геохімічне дослідження Северинівського родовища як представника цих зон, а матеріал цих досліджень поклали в основу своєї розробки.
Найрозвіданішу Кіровоградську тектоно-метасоматичну зону представляють Северинівське, Мічурінське та Юріївське уранові родовища.
 Рис.1. Схема розташування тектоно-метасоматичних зон і родовищ урану Інгульського мегаблоку.1. Граніто-мігматито-гнейсова товща. 2. Коростенський плутон. 3. Новоукраїнський масив. 4. Кіровоградський комплекс. 5. Тектоно-метасоматичні зони: I. Кіровоградська. II. Звенигородсько-Ганівська. III. Новокостянтинівська. 6. Глибинний розлом. 7. Родовища урану: Северинівське (1); Мічурінське (2); Північно-Коноплянське (3); Юріївське (4); Ватутінське (5); Новокостянтинівське (6) |
Учені Академії розробили ізотопно-геохімічну модель уранового рудоутворення альбітитової формації та довели стадійність урановорудного процесу з виокремленням дорудних, рудних і післярудних мінеральних асоціацій. Розробку виконано на основі вперше проведеного вивчення вертикальної та горизонтальної ізотопно-геохімічної зональності Северинівського родовища Українського щита.
 Рис.2. Схема вертикальної та горизонтальної ізотопно-геохімічної зональності Северинівського родовища Українського щита |
Ділянки максимальної продуктивності рудної на уран зони у вивченому розрізі добре фіксується співвідношенням дво- і тривалентних окисів заліза, ізотопним складом вуглецю, сірки й кисню.
За матеріалами розробки отримано патент на корисну модель і 6 актів впровадження у вигляді науково-дослідних розробок у Казенному підприємстві «Кіровгеологія» та Державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» Державної служби геології та надр України.
* * *
Дослідження виконав колектив науковців Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України у складі:
-
провідного наукового співробітника лабораторії ізотопної геохімії відділу мінеральної сировини ядерної енергетики кандидата геолого-мінералогічних наук, доцент Юрія Фоміна;
-
завідувача цієї лабораторії кандидата геолого-мінералогічних наук Юрія Деміхова;
-
завідувача відділу мінеральної сировини ядерної енергетики доктора геологічних наук Валентина Верховцева.
За інформацією Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України