Що робити з російсько-радянським літературним спадком і як отримати максимум користі від його вилучення чи збереження - розповів старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Кирило Галушко.
Учений відзначив важливість подібної літератури для самоусвідомлення власної історії: «Це вкрай цінні якщо не літературні, то історичні джерела. Я колись ставився до цього скептично (у 1990-ті роки), але потім зрозумів, що якщо сучасну молоду людину змусити прочитати одну радянську пропагандистську книжку, то вона отримує щеплення. З бібліотек поза межами обласних центрів її можна викидати, але основу зберегти й плекати, й навіть оцифровувати. Мені особисто у сьогоднішній історичній контрпропаганді дуже бракує доступу до частини пропагандистських книжок, які я читав у дитинстві. Їх тепер не знайдеш. Наприклад, «Зоряні крила» Вадима Собко, які варто сьогодні читати у різних історичних контекстах. Хоча це був тупий пропагандистський твір для підлітків. (...) Це таке щеплення від ідіотизму. Якщо хтось вважає, що радянську пропагандистську літературу треба ховати, той ворог України, бо саме доступ до її ідіотизму дає порятунок від російської пропаганди. Не треба ховати зброю проти ворога».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією освітнього порталу «Читомо»